Сурядність: відмінності між версіями

'''Сурядність''' (''паратакса''), сполучення з двох і більше функційно рівнозначних, синтаксично незалежних одне від одного слів, [[словосполучення|словосполучень]] чи речень без формального підпорядкування одного одному (батько і син; грати, співати й танцювати; сонце гріє, вітер віє; прийдеш, не прийдеш, мені однаково). У складно-сурядному реченні формальна С.сурядність рівноправних частин обмежується лише їх об'єднувальною інтонацією, їх порядковістю і співвідношенням дієслівних і займенникових форм (Той будує, той руйнує, той неситим оком на край світа позирає). С.Сурядність вивчали Н. Бовтрук, [[Грищенко Арнольд Панасович|А. Грищенко]], Г. Довженко, Л. Кадомцева, П. Кучеренко, Л. Коць, І. Петличний, Е. Сасинович, Ф. Смагленко, Ф. Яловий та ін.