Відмінності між версіями «Любиця Бабота»

м
зовнішні посилання
м (Запит на ВП:ЗДР (Шаблон:Колір))
м (зовнішні посилання)
|керівник = [[Рудловчак Олена Михайлівна|Олена Рудловчак]]
|учні = <!--Видатні учні, послідовники-->
|батько = [[Бабота Микола|Микола Бабота]]
|матір = Маргарета Бабота
|дружина =
|чоловік =
|примітки =
}}
{{othernames|Бабота}}
'''Любиця Бабота''' ({{нар|а}} [[4 вересня]] [[1944]], м. [[П'єштяни]])&nbsp;— кандидат мистецтвознавства, кількарічний завідувач кафедри української мови і літератури, директор Інституту русистики, україністики та славістики, продекан для закордонних зв'язків, почесний доктор [[Ужгородський національний університет|Ужгородського національного університету]], член кількох наукових товариств, секретар асоціації україністів Словаччини. Автор численних наукових праць, перекладач з української, англійської, угорської, словацької, чеської, російської мов і навпаки.
 
== Біографія ==
Любиця Бабота народилася 4 вересня 1944 року в м. П'єштяни у [[Західна Словаччина|Західній Словаччині]], як перша дитина в сім'ї уродженців [[Закарпатська Україна (1944—1946)|Закарпатської України]]&nbsp;— МаргаретиМарґарети тай [[Бабота Микола|Миколи Баботів]] (учительки тай банкового урядовця). Її дитинство проходило на вимушеному засланні батьків в угорському середовищі<ref>{{Cite web|title=Любиця Бабота: "Я відчувала, що моєю долею постійно керує хтось чужий..." @ Закарпаття онлайн|url=https://zakarpattya.net.ua/News/37813-Lyubycya-Babota-Ya-vidchuvala-shho-moyeyu-doleyu-postijno-keruye-xtos-chuzhyj...|website=Закарпаття онлайн|accessdate=2020-05-24}}</ref>; від 14-ти рокуроків&nbsp;— у [[Пряшів|Пряшеві]], де вона здобула середню і вищу освіту. Вищу освіту здобула з двох педагогічних професій. Педагогічній роботі вона присвятила 44 роки (1969—2013), виховавши дві генерації спеціалістів в різних ділянках громадського життя, головним чином, педагогів. З 1977 року життя Л. Баботи було пов'язане з Філософським факультетом Університету П.&nbsp;Й.&nbsp;Шафарика у Пряшеві.
 
Наукова діяльність почалася в Науково-дослідному відділі Кафедри української мови і літератури, де під керівництвом доц. [[Рудловчак Олена Михайлівна|Олени Рудловчак]] вона спрямувала основну увагу на закарпатоукраїнську літературу ХІХ ст. В 1987 роціроку ув [[Братислава|Братиславі]] захистила дисертацію на тему «Розвиток закарпатоукраїнської прози другої половини 19 ст.», за яку їй було присуджено наукове звання кандидата мистецтвознавства. У 1994 році ця 256-сторінкова робота вийшла друком у Пряшеві і здобула прихильну оцінку в наукових колах Словаччини, України, та інших країн. Загальноукраїнське значення мають її праці про [[Сковорода Григорій Савич|Григорія Сковороду]], [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], про т.так&nbsp;зв.звану «українську неофіціальну літературу», про «<nowiki/>[[Месіанство|месіанізм]]<nowiki/>» в українській літературі, ідею слов'янства, тощо.
 
== Примітки ==
 
{{примітки}}
 
== Джерела ==
* ''Кундрат Ю.'' Україністика на філософському і педагогічному факультетах Пряшівського університету / Ю. Кундрат, Л. Бабота // Дукля.&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 26-49.
* ''[[Мушинка Микола Іванович|Мушинка М.]]'' Україніст з двома вузівськими дипломами / М. Мушинка // Дукля.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 79-81.<br />
 
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Бабота Любиця}}
929

редагувань