|
| озброєння =
|Виробник = [[Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство]]
|Всього збудовано = 1528 (ДБ-3) та 5256 (Іл-4)
|Модифікації = ДБ-3Т, ДБ-3ТП, ЦКБ-54, [[Іл-4Т, Іл-4Т 4]]
|Конструктор = [[Іллюшин Сергій Володимирович|Іллюшин]]
}}
'''ДБ-3''' — [[СРСР|радянський]] двомоторний дальній [[бомбардувальник]] передвоєнного періоду і часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Розроблений в [[Авіаційний комплекс ім. Іллюшина|ОКБ-З9]] під керівництвом [[Іллюшин Сергій Володимирович|Сергія Володимировича Іллюшина]]. Разом з [[Іл-4]] їх було випущено близько 6800 літаків.
Літак складав основу радянської авіації далекої дії в передвоєнні роки, але вже застарів на її початок. Проте глибока модернізація ДБ-3 — ДБ-3Ф, який отримав пізніше отримав позначення [[Іл-4]], став одним з наймасовіших радянських бомбардувальників.
== Історія створення ==
* '''ЦКБ-54''' — літак супроводу («повітряний крейсер»), [[1938]]. На озброєння не приймався.
* '''ДБ-3М''' — модернізований літак з новою кабіною, шасі, паливною системою з м'якими баками, більшою площею крила. Передбачалася установка моторів М-88, через неготовність яких на літаки встановили старі М-87Б.
* '''ДБ-3Ф''' або '''Іл-4''' — серійний, [[1940]]. Глибока модернізація ДБ-3. По суті ДБ-3М з моторами М-88, вдосконаленим оборонним озброєнням. Через недостатню надійності моторів М-88 частина машин комплектувалася М-87Б. З 1942 року на літак стали встановлювати мотори М-82. Через відсутність штатних гвинтів АВ-5 встановлювали втулки від гвинтів ВІШ-22 з лопатями від ВПШ-21, що підвищило характеристики літака, але погіршило надійність планера і шасі. 1943 року збільшена стріловидність крила по передній кромці.
* '''Іл-4Т''' — торпедоносець, [[1940]]. Модифікація ДБ-3Ф для дій на морських [[Театр воєнних дій|ТВД]]. За складом озброєння і завданням аналогічний ДБ-3Т.
* '''Іл-4ТК''' — висотний варіант, [[1943]]. З двигунами М-88Б, турбокомпресорами ТК-3 і герметичною кабіною екіпажу. Був направлений на доведення. Надалі роботи по літаку припинені.
* '''Іл-4 «Аерофото»''' — літак-фоторозвідник, [[1946]].
== Тактико-технічні характеристики ==
5 ДБ-3 було захоплено Фінляндією в протягом зимової війни, одни з яких був згодом переданий Німеччині для випробувань в травні 1941. Літаки було направлено в групу Lelv 46, а з листопада 1941 їз перевели в Lelv 48. В складі цієї групи ДБ-3 провели 27 бойових вильотів проти радянських військ. Коли в вересні 1944 року Фінляндія капітулювала, в строю все ще залишався один ДБ-3, який навіть використовувався проти Німеччини, але 22 жовтня був збитий. {{sfn|Харук|2012|p=176-178}}
{{edited}}
Проте, початок [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] все ще не всі ДБ-3Ф були обладнані нижньою вогневою точкою. Літаки терміново доопрацьовувалися, ввели четвертого члена екіпажу, що змістило центрування ще більш до хвоста і погіршило стійкість. Теоретично на літак можна було підвісити до 2500 кг бомб, але на практиці це було рідко. Неправильна організація бойових вильотів, спрямування на виконання невластивих завдань в початковий період війни призводили до важких втрат ДБ-3. Так, [[22 червня]] [[1941]] року з 70 літаків ДБ-3Ф 96 ДБАП, не повернулося 22 машини, з яких більше половини були збиті. [[23 червня]], при нанесенні бомбового удару по автоколоні противника дев'яткою ДБ-3Ф 212 ДБАП було втрачено вісім літаків.
Найвідомішим бойовим досягненням цих літаків були [[Бомбардування Берліна радянською авіацією в 1941 році|бомбардування Берліна]] літом 1941 року — серія авіанальотів на столицю [[Третій Рейх|нацистської Німеччини]], здійснених з [[7 серпня]] по [[5 вересня]] [[Військово-повітряні сили СРСР|радянською авіацією]]. Операція була здійснена на фоні відступу військ [[РСЧА]] на радянсько-німецькому фронті і в більшій мірі носила [[Пропаганда|пропагандистський]] характер, не вплинувши на хід бойових дій.
В цілому, за окремими виключеннями, за прямим призначенням, для бомбових ударів в тилу противника, модернізовані ДБ-3Ф стали застосовуватися тільки в другій половині війни, що істотно знизило бойові втрати.
За роки виробництва було побудовано 6883 літаків різних модифікацій, абсолютну більшість з яких було втрачено в [[Бойовий виліт|бойових вильотах]] або розбито в [[аварія]]х і [[катастрофа]]х. Останні чотири літаки Іл-4 були побудовані на заводі № 126 в [[1946]] у, а з [[1947]] року ті що залишилися в строю літаки списали.
== Література ==
| 