Вікіпедія

Харківська губернія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
зображення
Рядок 1:
{{Вікіфікувати|дата=Серпень 2011}}
 
{{Адміністративна одиниця Російської імперії
|назва = Харківська губернія
|статус = Губернія
|Герб = Kharkiv gub 1878.gif
|герб_підпис = Герб Харківської губернії
|карта = Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary b73 099-0.jpg
|центр = [[Харків]]
|утворена = [[1765]] як [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідська губернія]]
|існування = [[1835 в Україні|1835]]–[[1925]] роки
|Площа = 54493
|Одиниця = км²
Рядок 18 ⟶ 17:
|після = [[Харківська округа]]
}}
 
'''Ха́рківська губе́рнія''', ''Слобідсько-Українська (Слобідська Українська) губернія'' — губернія [[Російська імперія|Російської імперії]], [[УНР]], [[Українська Держава|Української Держави]], потім [[Українська Соціалістична Радянська Республіка|Української Соціалістичної Радянської Республіки]].
 
Рядок 59 ⟶ 57:
[[Губернські і повітові старости|Губернськими старостами]] (губернаторами) Харківщини за Скоропадського були [[Петро Заліський]] і [[Шидловський Сергій|Сергій Шидловський]]· За [[Українська Держава|УД]] до Харківщини були тимчасово приєднані [[Суджанський повіт|Суджанський]]; [[Грайворонський повіт|Грайворонський]]; [[Білгородський повіт|Білгородський]]; [[Корочанський повіт]]и(уєзди) [[Курська губернія|Курської губернії]] та [[Валуйський повіт]] [[Воронезька губернія|Воронезької губернії]].
 
В другій половині 1918 р. на території губернії була розквартирована [[Запорізький корпус Армії УНР|Запорізька дивізія]] української армії. В листопаді 1918 вона підтримала антигетьманське повстання [[Директорія УНР|Директорії УНР]] і замінила владу Скоропадського на владу УНР.
 
* коменданта губернії з 16 листопада 1918 - — 11 грудня 1918 [[Нельговський Василь Олексійович]]
* комендант губернії з 11 грудня 1918 - — Труба П. Н.
 
Але вже в січні [[1919]] р. Харківщину захопили війська [[РСФСР]]. В червні — липні 1919 р. губернію зайняли білоросійські війська [[Антон Денікін|Денікіна]]. В грудні 1919 Харківщину знову зайняли війська [[РСФСР|Радянської Росії]]. Місто [[Харків]] до 1934 р. стало адміністративним центром [[УРСР]].
Рядок 73 ⟶ 71:
[[1 серпня]] [[1925]] року рішенням ІХ Всеукраїнського З'їзду Рад поділ на губернії було скасовано, було поступово введено поділ «сільрада-район-округ»<ref>{{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок= Территориальное и административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года. |оригінал= |посилання= http://istmat.info/node/17629 |відповідальний= |видання= |місце= М.|видавництво= Главное Управление Коммунального Хозяйства НКВД|рік= 1926|том= |сторінки= 19 – 284с|сторінок=284 |серія= |isbn= |тираж= |ref =}}{{ref-ru}}</ref>. Харківська губернія припинила своє існування, а її округи стали підпорядковуватися напряму республіканському центру.
 
== Керівники губернії у 1917—1925 роках ==
 
=== Відповідальні секретарі губернського комітету [[КПУ|КП(б)У]] ===
Рядок 104 ⟶ 102:
 
== Населення ==
[[Файл:1897 Gov Kharkiv ethnic.jpg|міні|праворуч|350пкс|Мовний склад населення Харківської губерні за переписом 1897&nbsp;р. року]]
[[Файл:Ukrainian language in Kharkiv Governorate, 1897.svg|міні|Частка українськомовного населення в повітах Харківської губернії за даними [[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису населення 1897 року]]]]
У [[1901]] в губернії проживало 2 773 047 осіб (1 427 869 чоловіків і 1 345 178 жінок). У містах 395 738 або 14&nbsp;% всього населення, в селищах&nbsp;— 2 377 309 або 86&nbsp;%. На 1 кв. версту доводилося 57,9 жителів. Повіти були населені нерівномірно, оскільки заселення відбувалося із заходу і тягнулося на схід. Щільність з 92,5 в Сумському [[повіт]]і поступово зменшувалась до 37,5 в Старобільському (за винятком [[Харків]]ського, щільність населення якого завдяки присутності великого міста дорівнювала 139,5). Селян разом з військом, відставними солдатами і їх сім'ями в губернії проживало 2 538 066 чоловік, або 91,6&nbsp;%, міщан з цеховими 167 212, або 6,1&nbsp;%, дворян 25 185, або 0,9&nbsp;%, почесних громадян 12 889, або 0,5&nbsp;%, духівництва 11 321, або 0,4&nbsp;%, купецтва 10 655, або 0,3&nbsp;%, інших станів 7 719, або 0,2&nbsp;%. Православних і єдиновірців було 98,5&nbsp;%, сектантів 0,4&nbsp;%, римо-католиків 0,3&nbsp;%, лютеран 0,2&nbsp;%, [[юдеї]]в 0,5&nbsp;%, та інших 0,1&nbsp;%. Природний приріст населення в 1901 році дорівнював 2&nbsp;% на рік.
 
Рядок 122 ⟶ 121:
|+
! colspan=7 | Розподіл населення в містах губернії за мовою <br/>''(перепис 1897 року)''
|-----
! |Місто
! |Українська
! |Російська
! |Єврейська
! |Інша
|-----
| [[Харків]]
| align="center" |25.9&nbsp;%
Рядок 244 ⟶ 243:
 
=== Землеробство ===
У 1901&nbsp;р. зручної землі було 4 537 356 десятини або 91&nbsp;%, загальній площі Харківської губернії. Із зручної землі під ріллею було 52,1&nbsp;%, сінокосом 29,9&nbsp;%, лісом 12,9&nbsp;%, садиби і городи 2,3&nbsp;% і останній 2,8&nbsp;%; з незручної під дорогами було 12&nbsp;%, річками, озерами, болотами 26,4&nbsp;%, пісками 39,8&nbsp;%, останній 21,8&nbsp;%. Із заходу на схід кількість зручних земель зменшувалася. Головним хлібом для селянських господарств було озиме жито і ярова пшениця, для власницьких&nbsp;— пшениця; озимі хліби переважали в північно-західних повітах, ярова пшениця і ячмінь були зосереджені в південно-східних повітах. Селянами під головні ярові хліби в 1902 &nbsp;р. було засіяно 945 145 десятини: 855 913 дес. на своїх землях, 78 917 дес. на тих, що орендуються за гроші і 103 14 десятини з частини. Найбільша площа 403 730 дес., або 42,7&nbsp;%, були під пшеницею, 379 754 дес., або 40,2&nbsp;%, під ячменем, 149 713 дес., або 15,8&nbsp;%, під вівсом і незначна площа 11 947 дес., або 1,2&nbsp;%, під житом. Тютюнових плантацій було 12914: 593 великих і 12321 дрібних; ними було зайнято 204 дес.; зібрано тютюну 17441 пудів. Під посівом цукрового буряка знаходилося 47 919 дес.
 
=== Промисли ===
Рядок 255 ⟶ 254:
 
== Освіта ==
 
У Харківській губернії в 1901 році працювало 1699 навчальні заклади з 4873 викладачами і 122929 учнями. При цьому працювали 3 вищих чоловічих навчальних заклади, 30 середніх навчальних закладів, 1666 нижчих навчальних закладів з 4059 викладачами і 110922 учнями. Для розповсюдження прикладних знань існували ремісничі училища, класи ручної праці, рукодільні класи, заняття садівництвом, городництвом і іншими галузями сільського господарства. Ремісничих училищ було 12. Для утворення дорослого населення працювали публічні бібліотеки, безкоштовні бібліотеки-читальні, народні читання, вечірні курси для робітників і повторювальні уроки для дорослих. Безкоштовних народних бібліотек-читалень було близько 300. Вечірні курси для робітників були відкриті при 5 училищах. Повторювальні уроки для дорослих працювали при 5 училищах.
 
== Див. також ==▼
* [[Слобідська Україна]]▼
* [[Слобідсько-Українська губернія]]▼
* [[Харківське намісництво]]▼
* [[Тобізен Герман Августович]]&nbsp;(Герман&nbsp;А.&nbsp;фон-Тобізен)&nbsp;— губернатор Харківщини (1895—1902)▼
 
== Примітки ==
Рядок 266 ⟶ 270:
 
== Посилання ==
{{Commonscat}}
* [http://leksika.com.ua/12800528/legal/harkivska_guberniya Харківська губернія] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* [http://tourist.kharkov.ua/map/history/kharkovsk_gubernia.jpg Карта губернії]
Рядок 271 ⟶ 276:
* Дністрянський Мирослав Степанович· Політична географія та геополітика України: Навчальний посібник·&nbsp;— Тернопіль: «Навчальна книга&nbsp;— Богдан»; 2010·&nbsp;— 344с· с·78·
* Великая октябрьская социалистическая революция: энциклопедия. 3-е издание. Москва. «Советская энциклопедия». 1987. -639с.с.563-565.
 
▲== Див. також ==
▲* [[Слобідська Україна]]
▲* [[Слобідсько-Українська губернія]]
▲* [[Харківське намісництво]]
▲* [[Тобізен Герман Августович]]&nbsp;(Герман&nbsp;А.&nbsp;фон-Тобізен)&nbsp;— губернатор Харківщини (1895—1902)
 
{{Харківська губернія|nocat=1}}
Рядок 283 ⟶ 282:
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Харківська губернія| ]]
[[Категорія:Губернії Російської імперії на території України]]
[[Категорія:Російська доба Донецької області]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Харківська_губернія