Курська губернія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
доповнення, зображення
Рядок 1:
{{Адміністративна одиниця Російської імперії
|назва = Курська губернія
|статус = Губернія
|Герб = Coat of Arms of Kursk gubernia (Russian empire).png
|карта = Kursk Gubernia Map (late XIX century).jpg
|центр = [[Курськ]]
|утворена = [[1796]] - [[1928]]
|Площа = 43547
Рядок 14:
|після = [[Центрально-Чорноземна область]]
}}
 
'''Ку́рська губе́рнія''' — одна з центральних [[Чорнозем|чорноземних]] губерній європейської частини [[Російська імперія|Російської імперії]].
 
Рядок 20 ⟶ 19:
 
16 жовтня 1925 року до складу УРСР від Курської губернії було передано [[Путивльський повіт]] (окрім Крупецької волості) та [[Криничанська волость (Курська губернія)|Криничанську]] і [[Миропільська волость|Миропільську]] волості Суджанського повіту.
 
[[Файл:1897 Gov Kursk ethno.jpg|міні|450пкс|праворуч|Населення Курської губернії згідно з переписом 1897 р.]]
 
== Особливості етнічного складу населення ==
Північні та центральні повіти губернії, що не були частиною Східної Слобожанщини, мали майже повністю російське населення — [[Фатежський повіт|Фатежський]] 99,87 % росіян, [[Щигровський повіт|Щигровський]] 99,76 %, [[Дмитріївський повіт|Дмитріївський]] 99,18 %, [[Тимський повіт|Тимський]] 98,87 %, [[Курський повіт|Курський]] 97,19 %, [[Льговський повіт|Льговський]] 95,15 %, [[Старооскольський повіт|Старооскольський]] 91,35 %.
 
Південні ж повіти, суміжні з Харківською губернією, які були частиною Східної Слобожанщини, мали змішане населення, подекуди з перевагою українців — так, [[Грайворонський повіт|Грайворонський]] населяло 58,58 % українців, [[Путивльський повіт|Путивльський]] 52,52 %, [[Новооскільський повіт|Новооскільський]] 51,01 %.
Українці становили майже половину (47,92 %) населення [[Суджанський повіт|Суджанського повіту]], третину (34,31 та 30,09 % відповідно) населення [[Корочанський повіт|Корочанського]] та [[Рильський повіт|Рильського]] повітів, п'яту частину (21,23 %) населення [[Білгородський повіт|Білгородського]] повіту, десяту частину (10,74 %) [[Обоянський повіт|Обоянського]] повіту. [[Льговський повіт|Льговський]] та [[Старооскольський повіт]]и були «перехідними» зі смуги заселення росіян до українців, адже мали відповідно 4,48 та 8,81 % населення українців.
 
== Повіти ==
Рядок 60 ⟶ 51:
* 1834—1835 — [[Паскевич Степан Федорович]]
* 1835—1839 — [[Муравйов Михайло Миколайович]]
 
== Особливості етнічного складу населення ==
[[Файл:1897 Gov Kursk ethno.jpg|міні|450пкс|праворуч|Населення Курської губернії згідно зза переписом 1897 р. року]]
[[Файл:Ukrainian language in Kursk Governorate, 1897.png|міні|Частка українськомовного населення в повітах Курської губернії за даними [[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису населення 1897 року]]]]
Північні та центральні повіти губернії, що не були частиною Східної Слобожанщини, мали майже повністю російське населення — [[Фатежський повіт|Фатежський]] 99,87 % росіян, [[Щигровський повіт|Щигровський]] 99,76 %, [[Дмитріївський повіт|Дмитріївський]] 99,18 %, [[Тимський повіт|Тимський]] 98,87 %, [[Курський повіт|Курський]] 97,19 %, [[Льговський повіт|Льговський]] 95,15 %, [[Старооскольський повіт|Старооскольський]] 91,35 %.
 
Південні ж повіти, суміжні з Харківською губернією, які були частиною Східної Слобожанщини, мали змішане населення, подекуди з перевагою українців — так, [[Грайворонський повіт|Грайворонський]] населяло 58,58 % українців, [[Путивльський повіт|Путивльський]] 52,52 %, [[Новооскільський повіт|Новооскільський]] 51,01 %.
 
Українці становили майже половину (47,92 %) населення [[Суджанський повіт|Суджанського повіту]], третину (34,31 та 30,09 % відповідно) населення [[Корочанський повіт|Корочанського]] та [[Рильський повіт|Рильського]] повітів, п'яту частину (21,23 %) населення [[Білгородський повіт|Білгородського]] повіту, десяту частину (10,74 %) [[Обоянський повіт|Обоянського]] повіту. [[Льговський повіт|Льговський]] та [[Старооскольський повіт]]и були «перехідними» зі смуги заселення росіян до українців, адже мали відповідно 4,48 та 8,81 % населення українців.
 
За працею російського військового статистика [[Ріттіх Олександр Федорович|Олександра Ріттіха]] «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року серед чоловіків призовного віку Курської губернії українців було 23,7&nbsp;%, росіян&nbsp;— 76,19&nbsp;%, інших національностей&nbsp;— 0,11&nbsp;%; значна частка українців була серед чоловіків призовного віку Грайворонського (56,3&nbsp;%), Новооскільського (54,9&nbsp;%), Путивльського (49,6&nbsp;%), Суджинського (46,2&nbsp;%), Рильського (41,6&nbsp;%), Білгородського (34&nbsp;%), Короченського (27,1&nbsp;%), Старооскільського (12,2&nbsp;%), Обоянського (11,2&nbsp;%) та Льгівського (9,5&nbsp;%) повітів<ref name="Ріттіх"/>.
 
== Примітки ==
{{reflist|refs=
 
<ref name="Ріттіх">{{книга
|автор = [[Ріттіх Олександр Федорович|Риттих А. Ф.]]
|заголовок = Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России
|посилання = http://elib.shpl.ru/ru/nodes/24664-rittih-a-f-plemennoy-sostav-kontingentov-russkoy-armii-i-muzhskogo-naseleniya-evropeyskoy-rossii-spb-1875
|місце = {{СПб.}}
|видавництво = [Картогр. заведение А. А. Ильина]
|рік = 1875
|сторінок = 352
|сторінки = 244, 257-258
|ref =
}} {{ref-ru-dor}}</ref>
 
}}
 
== Посилання ==
{{Commonscat}}
* [http://www.hrono.info/biograf/bio_g/gubern_f.php Очільники губерній на «Хронос»]{{ref-ru}}
* [http://www.raremaps.ru/vse/kurskaya-guberniya.html Курська губернія. Історична довідка]{{ref-ru}}
* [http://belstory.ru/goroda/belgorod/pervaya-vseobshtaya-perepisy-naseleniya-rossiyskoy-imperii-1897-g-o-natsionalynom-sostave-naseleniya-kurskoy-gubernii.html перепис населення 1897 року. Курська губернія]{{ref-ru}}
 
{{Курська губернія|nocat=1}}
{{Губернії України}}
{{Російська імперія}}
{{Бібліоінформація}}
{{Курська губернія|nocat=1}}
 
[[Категорія:Курська губернія| ]]
[[Категорія:Губернії Російської імперії на території Росії]]