Апаратура радіокерування моделями: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 18:
Передавач оснащений двома основними ручками (важелями) керування схожими на [[джойстик]]. Ручка рухається вільно в межах двох осей та приводять в рух два [[Потенціометр|потенціометра]], сигнали від яких передаються на борт моделі.
 
Залежно від кількості каналів передавача, ручки керування на пульті, мають одну або дві вісіосі руху.
Кожному напрямку руху ручки відповідає своя рульова машинка встановлена на борту моделі. Ручки керування (крім ручки газу для авіамоделей) підпружинені та мають нейтральне положення, від якого відпрацьовуються рухи вправо-вліво, вперед-назад.
Для керування авто -судомоделямі, судомоделями і простими планерами, достатньо двоканального передавача. Для авіамоделей необхідна трьох-чотирьохканальна чотириканальна, а для вертольотів, щонайменше, шестиканальна тільки зі спеціальними функціями.
 
[[Файл:Sender1.jpg|міні|праворуч|14 канальний передавач люкс класу, оснащений кольоровим сенсорним дисплеєм та операційною системою Windows CE]]
Рядок 28:
Насамперед вони містять готові програми для повноцінного налаштування планерів, пілотажних літаків, моделей з дельтовидним крилом, V- подібним хвостовим оперенням, вертольотів та низку стандартних функцій, які пілот може змінювати залежно від особливостей моделі, та власних вподобань.
 
В комп'ютерних передавачах є можливість зберігати в пам'яті (в деяких передавачах пам'ять поміщає до кількох десятків моделей) вже налаштовані функції, положення тримерів для всіх моделей, та інші параметри. Всі ці дані відображаються на графічному дисплеї. Найновіші системи, що працюють в діапазоні 2,4 ГГц, мають функцію двонаправленногодвонапрямленого зв’язку, що дає можливість отримувати телеметричні данні з борту моделі. Наприклад, температуру двигуна, стан заряду акумулятора, висоту польоту тощо.<br />
 
Зазвичай апаратура забезпечує радіус дії більший, ніж відстань можливого візуального контакту пілота з моделлю (це близько 100 м). Системи керування, що працюють в діапазоні 2,4 ГГц забезпечують надійний зв’язок до 800 метрів по землі, та до 2000 м для літаючих моделей.
Рядок 37:
 
Передавач виконаний у вигляді ручного пульта виглядає більш компактно,
пілот може тримати такий передавач в руках та управляє джойстиками великими пальцями . Така манера керування більше поширена в США і Японії. Деякі пілоти підвішують такий передавач за допомогою ременя на шиї , та керують ручками як пультовим передавачем.
 
Пістолетний варіант передавача призначений, в основному, для керування автомоделями, але їх з успіхом використовують і судомоделісти для швидкісних моделей. На ньому , ручка керування поворотами, виконана у вигляді колеса, а ручка газу у вигляді гачка, який приводиться в рух вказівним пальцем. Така компоновка передавача визнана автомоделісти дуже зручною і стала дуже поширена. При керуванні, такий передавач тримають в лівій руці, а правою «кермують» колесоподібною ручкою.
Пістолетні передавачі бувають також прості трьохканальнітриканальні, та більш складні оснащені комп'ютером.
 
Для керування авіамоделями прийнято чотири варіанти розміщення каналів на ручках передавача. Ці варіанти називають mode 1,2,3,4. Найбільш поширеним варіантами є mode 1 і mode 2. Варіант mode 1 умовно можна назвати американський а mode2 європейський. Кожен пілот вибирає зручний собі варіант з урахуванням зручності , звичок (напр. шульга), школи.