Відмінності між версіями «Фрідріх Міхаель Цвайбрюкен-Біркенфельдський»

м
нема опису редагування
м
м
Пізніше він став пфальцьким генералом-фельдмаршалом, губернатором Мангейма та імператорським генерал-фельдмаршалом під час Семирічної війни з Прусією. Був нагороджений Великим хрестом Військового ордену Марії Терезії за відновлення порядку в імператорській армії після поразки при Росбаху.
 
Восени [[1758]] його армія почала наступ на Саксонію, захопила фортецю Зонненштайн та взяла в облогу [[Лейпціг]]. [[1759]] він узяв міста [[Лейпціг]], Торгау, Віттенберг та [[Дрезден]]. Фрідріх Михаель прийшов на допомогу фельдмаршалу Леопольду Йозефу фон Дауну у битві Максеном, а також сам здобув перемогу в битві під Штреленом. У [[1761]] році він вийшловпішов у відставку ві передав головування австрійським військом фельдмаршалу Йоганну фон Сербельоні.
 
Після укладення миру в Губертусберзі став командуючим військами Богемії, а пізніше — очолив Таємну військову раду. Після закінчення військової та державної служби знаходився при пфальцькому дворі, де вів доволі усамітнене життя. Був членом мангеймської масонської ложі.