Відмінності між версіями «Міхал Балуцький»

доповнення
(уточнення)
(доповнення)
| Напрямок = пізній [[романтизм]], [[позитивізм]]
| Жанр = [[оповідання]], [[повість]], [[п'єса]], [[вірш]], [[есе]]й, [[нарис]]
| Magnum opus = Комедії «Радники пана радника», «Великі шишки», «Відкритий дім», «Важкі часи»; повісті «Краківські типи і образки», «Пан бургомістр із Піпідівки», вірш «Для хліба»
| Magnum opus =
| Ukrcenter =
| Премії =
 
== Біографічні дані ==
Міхал Балуцький народився в краківській сім'ї середнього класу (батько був кравець, мати походила з [[євреї|єврейського]] роду Кохманів, перейшла на [[католицизм]] і була власницею кав'ярні). Закінчивши у Кракові початкову школу імені святої Барбари й гімназію імені святої Анни, у 1857 році Міхал вступив на фізико-математичний факультет [[Ягеллонський університет|Ягеллонського університету]], а пізніше&nbsp;—1858 року перейшов на історико-літературний факультет цього ж навчального закладу. У 1857—1864 роках брав участь у зустрічах митців, що збиралися в скульптурній майстерні [[Парис Філіппі|Париса Філіппі]] в Кракові (у тому числізокрема з [[Юзеф Шуйський|Юзефом Шуйським]] і, [[Ян Канти Турський|Яном Кантим Турським]]), [[Артур Гротгер|Артуром Ґроттґером]], [[Ян Матейко|Яном Матейком]] і [[Владислав Желенський|Владиславом Желенським]]. БалуцькийУ бувтой співредакторчас громадсько-культурноговін часописупробував «Niewiasta»писати (1861—1862)літературні й публіцистичні твори, але облишив через нервову хворобу. Певний1859 року він побував в Італії. Одужавши, певний час працював учителем у [[Ченстохова|Ченстохові]]У 1861—1862 роках Балуцький був співредактор громадсько-культурного часопису «Niewiasta»<ref name="ада">[https://literat.ug.edu.pl/autors/balucki.htm Marek Adamiec. Michał BAŁUCKI. Сайт WIRTUALNA BIBLIOTEKA LITERATURY POLSKIEJ]</ref>.
 
Балуцький не боровся в [[Січневе повстання 1863|Січневому повстанні]], натомість брав активну участь у діяльності конспіративних організацій у [[Галичина|Галичині]], підтримуючи організацію «червоних». ЗаУ такусерпні&nbsp;— діяльністьвересні провів1862 рік в австрійській в'язниці (заарештований наприкінці 1863-го). У 1865—1866 рокахроку він жив у Варшаві, після чого знову переїхав до Кракова. Разомразом із АльфредомВладиславом ЩепанськимЛюдвіком уАнчицом 1867—1868редагував рокахпідпільну був співредактор тижневика для жінокгазету «Kalina». З 1869 по 1873 рік у часописі «Kraj» Міхал Балуцький провадив щотижневу колонку «Tygodnik krakowski». У 1871 році він здобув премію на краківському конкурсі драматичних творів за п'єсу «Pracowici próżniacyKosynier» / «Працьовиті неробиКосинер», а в 1892 році&nbsp;— премію газети «Kurier Warszawski» за комедію «Flirt». З 1880-х років діяв у таборі демократів, виступав проти [[клерикалізм]]у й проавстрійського лоялізму галицьких політиків.
 
За таку діяльність провів рік в австрійській в'язниці (заарештований наприкінці 1863-го через донос). У 1865—1866 роках він жив у Варшаві, після чого знову переїхав до Кракова. Разом із Альфредом Щепанським у 1867—1868 роках був співредактор тижневика для жінок «Kalina». З 1869 по 1873 рік у часописі «Kraj» Міхал Балуцький провадив щотижневу колонку «Tygodnik krakowski». 1876 року одружився з краківською актрисою Кароліною (Калікстою) Цвіклінською (Karolina Ćwiklińska). Овдовівши у 1877-му, оженився у 1879 з Евфемією Сливинською (Eufemia Śliwińska)<ref name="ада"></ref>. Мав із нею двоє дітей.
 
З 1880-х років діяв у таборі демократів, виступав проти [[клерикалізм]]у й проавстрійського лоялізму галицьких політиків.
 
1885 року Балуцький став першим головою краківського осередку [[Сокіл (польський)|Польського гімнастичного товариства «Sokół»]]<ref name="е">[http://krakow.tatko41.pl/encyklopedia/b/str0039.html Bałucki Michał. Encyklopedia Krakowa]</ref>.
 
Наприкінці життя Балуцький вів суперечкуполеміку з учасниками руху «[[Молода Польща]]». Особливо агресивно його критикував [[Луціан Ридель (поет)|Люціян Ридель]]. Ці публікації в краківській газеті «Czas» / «Час» впливали як на матеріальне становище, так і на психіку Балуцького. Зрештою письменника бойкотували навіть актори під час прем'єри однієї з його п'єс. Важко переживаючи невдачі своїх останніх творів, пригноблений від діагностованого [[невроз]]у, Міхал Балуцький наклав на себе руки, вистріливши з пістолета в скроню. Це сталося ввечері 17 жовтня перед входом до [[Парк імені Генрика Йордана|краківського парку імені Генрика Йордана]]. Його поховали у дільниці Bc [[Раковицький цвинтар|Раковицького цвинтаря]], без релігійної відправи<ref>Karolina Grodziska-Ożóg. ''Cmentarz Rakowicki w Krakowie (1803—1939)''. Wyd. II. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987, s. 96. ISBN 83-08-01428-3</ref>. У справі згоди на церковний похоронний обряд втрутилися, зокрема, маршал Анджей Казімеж Потоцький і таємний радник Антоній Водзіцький, але кардинал [[Ян Пузина]] виступив категорично проти, чим викликав обурення широкої громадськості Кракова<ref>Marek Żukow-Karczewski. ''Brzydkie sprawki wielkich krakowian'', «Gazeta Krakowska», 18 XII 1992 r., nr 295 (13604)</ref>. Незабаром після трагічної смерті письменника городяни вирішили поставити йому пам'ятник. Швидко зібрано кошти й поставлено бюст Міхала Балуцького. Автором скульптури став [[Тадеуш Блотницький]]. Спочатку планувалося встановити пам'ятник на площі перед [[Театр імені Юліуша Словацького|театром імені Юліуша Словацького]], але впливові консервативні кола заперечували проти цього місця. Нарешті пам'ятник поставили за театром. Відкриття відбулося в 1911 році, на десяті роковини смерті Міхала Балуцького<ref>Marek Żukow-Karczewski. ''Dawne pomniki Krakowa. Pomnik Michała Bałuckiego'', «Echo Krakowa», 7 XI 1990 r., nr 216 (13277)</ref>.
[[Файл:Michał Bałucki on drawing.jpg|міні|праворуч|252пкс|Портрет Міхала Балуцького.]]
 
== Творчість ==
Міхал Балуцький належав до угруповання так званих передбуремників ({{lang-pl|przedburzowcy}})&nbsp;— письменників, що дебютували перед Січневим повстанням у Польщі, на переломі пізнього [[романтизм]]у і [[позитивізм]]у. Відкинувши романтичну й месіаністську риторику стосовно народних повстань, ці літератори сподівалися на переломну зміну історії.
 
Став відомим передусім завдяки своїм п'єсам. Як [[Варшавський позитивізм|позитивіст]], він гостро виступав у численних статтях проти модернізму й декадентства. На початку 1890-х численні критики стали однобічно трактувати Балуцького як пропагандиста «балуччини» / «bałuczczyzny», тобто прихильника ідеології міщанства. Модерністи розглядали його творчість як зразок філістерства, апологію міщанського життя. Такі погляди поділяли літературознавці часів [[ПНР]]<ref name="ада"></ref>.
 
Міхал Балуцький здобув кілька премій на краківських конкурсах драматичних творів і премію газети «Kurier Warszawski».
 
Твори письменника перекладено англійською, есперанто, німецькою, російською, словацькою, чеською і українською мовами.
 
=== Поезія ===
У багатьох дослідженнях подано, що літературний дебют Балуцького відбувся 1861 року&nbsp;— віршами на народні мотиви. Згідно з іншими дослідженнями, це сталося 1860 року&nbsp;— на шпальтах часопису «Gwiazdka Cieszyńska», віршами «Do ojca» (1860, №&nbsp;16) і «Niedzielna pieśń pastuchy» (1860, №&nbsp;26). У цьому ж виданні Балуцький також опублікував поему «Góral» (1860, №&nbsp;42) і вірш «Dziewczyna spod lasu» (1860, орієнтовно №&nbsp;22&nbsp;— 25)<ref>Edmund Rosner: Cieszyńskie okruchy literackie, Cieszyn 1983, s. 14-15.</ref>. ДатуДатою дебюту також подають 1859 рік&nbsp;—, публікаціяколи Балуцький опублікувався в журналі «Dziennik Literacki»<ref>Henryk Markiewicz. ''Pozytywizm''. Wyd. VII. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008, s. 447, seria: Wielka Historia Literatury Polskiej. ISBN 978-83-01-13849-3</ref>.
 
1864 року Міхал Балуцький, перебуваючи в тюрмі й під впливом почутої від в'язня-горянина розповіді про свою долю, написав вірша «Dla chleba» / «Для хліба», якого поклав на музику [[Владислав Желенський (композитор)|Владислав Желенський]]. Цей твір став народною піснею під назвою «Góralu, czy ci nie żal» / «Горянине, чи не жаль тобі». 1872 і 1888 року в Кракові вийшли дві поетичні збірки Балуцького<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Балуцкий,_Михаил ЭСБЕ. Балуцкий, Михаил]</ref>.
 
=== Проза ===
}}</ref>.
 
Інший аспект творчості&nbsp;— це соціально-політична сатира. У «Двох візитах його світлості» (1883) показано перетворення колишніх патріотів у [[роялізм|роялістів]]. По-[[гротеск]]ному зображено галицьку дрібну [[буржуазія|буржуазію]] з її комплексом неповноцінності у ставленні до знаті, зі [[снобізм]]ом, з намаганням жити понад можливості («Пан бургомістр Піпідівки», 1887). Цим типажам письменник протиставляв порядність і працьовитість нижчих верств&nbsp;— ремісників, слуг, дрібних торговців, зображаючи їх із симпатією та гумором («Краківські типи і образки», 1881 році; «Оповідання і образки», 1885).
 
=== Драматургія ===
* 1889 ''Grześ niepiśmienny''&nbsp;— «Неписьменний Ґжесь»
* 1891 ''Z mętów społecznych''&nbsp;— «З дна суспільства»
* 1891 ''Panna Walerja''* 1891 «Панна Валерія»
* 1891 ''Garbuska''&nbsp;— «Горбунка»
* 1899 ''Pamiętnik Munia''&nbsp;— «Щоденник Муня»
* 1899 ''Przeklęte pieniądze''&nbsp;— «Прокляті гроші»
* ''Życie wśród ruin''&nbsp;— «Життя серед руїн»
* ''Po burzy''&nbsp;— «Після бурі»
* ''Ostatnia stawka''&nbsp;— «Остання ставка»
* ''Góral na dolinach''&nbsp;— «Горянин у долинах»
* ''Męczennica''&nbsp;— «Мучениця»
* ''Hermanowe grzechy i kłopoty''&nbsp;— «Германові гріхи і клопоти»
* ''Trzy szkice powieściowe''&nbsp;— «Три повістеві образки»
* ''Za winy nie popełnione''&nbsp;— «За провини без вини»
 
=== П'єси ===
* 1871 ''Pracowici próżniacy''&nbsp;— «Працьовиті нероби»
* 1873 ''Emancypowane''&nbsp;— «Емансипантки»
* 1875 ''Komedia z oświatą''&nbsp;— «Комедія з освітою»
* 1876 ''Pozłacana młodzież''&nbsp;— «Позолочена молодь»
* 1876 ''Rodzina Dylskich''&nbsp;— «Родина Дильських»
* 1876 ''Teatr amatorski''&nbsp;— «Любительський театр»
* 18761877 ''KomediaPo zśmierci oświatącioci''&nbsp;— «КомедіяПісля зтітоньчиної освітоюсмерті»
* 1879 ''Krewniaki''&nbsp;— «Родичі»
* 1880 ''Sąsiedzi''&nbsp;— «Сусіди»
* 1885 ''Nowele i obrazki''&nbsp;— «Оповідання і образки»
* 1887 ''Nowy dziennik''&nbsp;— «Новий журнал»
* 1888 ''O Józię''&nbsp;— «ПроЗа Юзю»
* 1889 ''Ciężkie czasy''&nbsp;— «Важкі часи»
* 1890 ''Klub kawalerów''&nbsp;— «Клуб парубків»
* 1892 ''Flirt''&nbsp;— «Флірт»
* 1896 ''Sprawa kobiet''&nbsp;— «Справа жінок»
* 1897 ''Szwaczki''&nbsp;— «Швачки»
* ''Bajki''&nbsp;— «Казки» ([http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/pubindex?startstr=B&dirids=187 комедія у трьох діях, рукопис])
* ''Niewolnice z Pipidówki''&nbsp;— «Невільниці з Піпідівки»
* ''Piękna żonka''&nbsp;— «Вродлива жінка»
 
=== Літературно-критичні статті ===
* 1874 ''Poezje Michała Bałuckiego''&nbsp;— «Поезії Міхала Балуцького»
* 1883 ''Dwie wizyty jego ekscelencji''&nbsp;— «Два візити його світлості»
* 1886&nbsp;— tomik poezyi
* 1888 ''Doróżkarz''&nbsp;— «Візник» (оповідання)
* 1901 ''Prosto z pensyi''&nbsp;— «Просто з пансіону» (оповідання)
* 1921 ''Latawica''&nbsp;— «Непосида» (оповідання)
 
=== Переклади ===
Балуцький перекладав твори німецьких поетів [[Генріх Гейне|Гайнріха Гайне]] і [[Людвіг Уланд|Людвіґа Уланда]].
 
* Heinrich Heine:
** Napis na książce
** Dlaczego róż blade kielichy…
** Na pierś mą daj rękę…
** Śniłem, że księżyc stał zadumany…
** Niektórzy modlą się do Madonny…
** W śnie kochankę’m ujrzał dawną…
** Już nad górami słońce powstaje…
** Na górze Brocken
** Wśród nagich skał świerk stoi…
** Do mojéj matki
** Donna Klara
** Pielgrzymka do Kewlar
* Ludwig Uhland:
** Postanowienie
** Mnich i pasterz
** Niedzielna pieśń pastuszka
 
== Екранізації ==
* 1938 ''Za winy niepopełnione'', режисер [[Еугеніуш Бодо]]
* 1939 ''Biały Murzyn'', режисер [[Леонард Бучковський]]
* 1962 ''Klub kawalerów'', режисер Єжи Зажицький
* 1980 ''Dom otwarty'' (I серія ''Z biegiem lat, z biegiem dni…'', режисери Едвард Клосінський і [[Анджей Вайда]]
 
== Бібліографія ==
* [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Балуцкий,_Михаил Балуцкий, Михаил. ''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона'']
* [http://krakow.tatko41.pl/encyklopedia/b/str0039.html Bałucki Michał. Encyklopedia Krakowa]
* [https://literat.ug.edu.pl/autors/balucki.htm Marek Adamiec. Michał BAŁUCKI. Сайт WIRTUALNA BIBLIOTEKA LITERATURY POLSKIEJ]
{{Вікітека|:pl:Michał Bałucki|Michał Bałucki (пол.)}}
{{Commons|Category:Michał Bałucki|Michał Bałucki (пол.)}}
 
== Нагороди ==
* 1871&nbsp;— друга премія вна краківському конкурсі драматичних творів за п'єсу «PracowiciПрацьовиті próżniacyнероби»
* 18921873&nbsp;— третя премія вна краківському конкурсі драматичних творів від газети «Kurier Warszawski» за комедіюп'єсу «FlirtЕмансипантки»
* 1886&nbsp;— перша премія на краківському конкурсі драматичних творів за п'єсу «Родичі»
* 1892&nbsp;— премія на конкурсі драматичних творів від газети «Kurier Warszawski» за п'єсу «Флірт»
 
== Пошанування ==