Відмінності між версіями «Міхал Балуцький»

доповнення
(доповнення, категоризація)
(доповнення)
 
Згодом у творчості Балуцького наголос змістився з пропагування позитивістської програми на критику тодішньої дійсності. Світ зображено переповненим злочинами, капіталістичною експлуатацією, соціалістами-демагогами («250 000», 1882; «W żydowskich rękach» / «В єврейських руках», 1884; «Przeklęte pieniądze» / «Прокляті гроші», 1899). В останніх творах автор виступав проти [[декадентство|декадентства]] («Pamiętnik Munia» / «Щоденник Муня», 1899).
 
Утопічною вірою в суспільно корисну «працю біля основ» (так звана теорія малих діл) пройняті повісті «Блискучі злидні» (1870), «За клапоть землі» (1872), «Аби вище» (1875)<ref name="УЛЕ">{{книга
|автор = Колектив авторів.
|частина = Балуцький (Bałucki) Міхал
|заголовок = [[Українська Літературна Енциклопедія]]
|посилання =
|видання =
|відповідальний = Відповідальний редактор [[Дзеверін Ігор Олександрович|Ігор Дзеверін]]
|місце = Київ
|видавництво = Головна редакція Української Радянської Енциклопедії імені Миколи Бажана
|рік = 1988
|том = І
|сторінки = 121
|сторінок = 536
|isbn = 5-88500-003-4
|ref =
}}</ref>.
 
Інший аспект творчості&nbsp;— це соціально-політична сатира. У «Двох візитах його світлості» (1883) показано перетворення колишніх патріотів у [[роялізм|роялістів]]. По-[[гротеск]]ному зображено галицьку дрібну [[буржуазія|буржуазію]] з її комплексом неповноцінності у ставленні до знаті, зі [[снобізм]]ом, з намаганням жити понад можливості («Пан бургомістр Піпідівки», 1887). Цим типажам письменник протиставляв порядність і працьовитість нижчих верств&nbsp;— ремісників, слуг, дрібних торговців, зображаючи їх із симпатією та гумором («Краківські типи і образки», 1881 році; «Оповідання і образки», 1885).
 
Багато сюжетів комедій Міхала Балуцького ґрунтуються на маловажливих справах, легко вирішуваних непорозуміннях, малоймовірних подіях. Комізм персонажів поставав від розбіжності між їхнім словом і ділом, між їхньою надмірною самоповагою і думкою оточення про них. Творам характерний вербальний і ситуаційний гумор. Герої ранніх комедій були схематичні, а в пізніших творах вони набирають індивідуальних рис.
 
1884 року комедію «Гуски і гусочки» (1882) поставлено на сцені [[Театр Української Бесіди|Руського народного театру]] у Львові<ref name="УЛЕ"></ref>.
 
=== Публіцистика ===
* 1880 ''Sąsiedzi''&nbsp;— «Сусіди»
* 1881 ''Grube ryby''&nbsp;— «Великі шишки»
* 1882 ''Gęsi i gąski''&nbsp;— «ГусакиГуски і гусигусочки»
* 1883 ''Dom otwarty''&nbsp;— «Відкритий дім»
* 1885 ''Nowele i obrazki''&nbsp;— «Оповідання і образки»
* Anna Sobiecka: ''Bałucki na scenie 1867—1901'', Słupsk 2007, ISBN 978-83-7467-092-0.
* Henryk Markiewicz: ''Pozytywizm''. Wyd. VII. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008, s. 86, 115—118, 126—127, 166, 226, 228—232, 447, seria: Wielka Historia Literatury Polskiej. ISBN 978-83-01-13849-3.
* «В нашім народнім театрі». «Діло», 1884, №&nbsp;113
* «Михайло Балуцький» [Некролог].&nbsp;— «Буковина», 1901, №&nbsp;120
* Ярослав Галан. «Гостинний дім» / у кн.: Галан Я. Твори, т. 3. К., 1978
* [[Українська літературна енциклопедія]], т. I
 
== Українські переклади ==
Українською мовою окремі твори Балуцького переклав [[Лев Турбацький]].
* «Злодійська амбіція».&nbsp;— «Народна часопись», 1891, №&nbsp;177
* «Декадент».&nbsp;— «Буковина», 1898, №&nbsp;20&nbsp;— 23
 
== Зовнішні зв'язки ==