Вікіпедія

Міхал Балуцький: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
зображення
доповнення, категоризація
Рядок 3:
| Оригінал імені = {{lang-pl|Michał Bałucki}}
| Фото = Michał Bałucki fotografia (cropped).jpg
| Ширина =
| Підпис = Міхал Балуцький у молодості.
| Ім'я при народженні =
Рядок 16:
| Мова творів = [[Польська мова|польська]]
| Рід діяльності = [[прозаїк]], [[драматург]] і [[публіцист]]
| Роки активності = 1859–19011859—1901
| Напрямок = пізній [[романтизм]], [[позитивізм]]
| Жанр = [[оповідання]], [[повість]], [[п'єса]], [[вірш]], [[есе]]й, [[нарис]]
Рядок 29:
 
== Біографічні дані ==
Міхал Балуцький народився в краківській сім'ї середнього класу (батько був кравець, мати походила з [[євреї|єврейського]] роду Кохманів, перейшла на [[католицизм]] і була власницею кав'ярні). Закінчивши у Кракові початкову школу імені святої Барбари й гімназію імені святої Анни, у 1857 році Міхал вступив на фізико-математичний факультет [[Ягеллонський університет|Ягеллонського університету]], а пізніше — на історико-літературний факультет цього ж навчального закладу. У 1857–18641857—1864 роках брав участь у зустрічах митців, що збиралися в скульптурній майстерні [[ПарісПарис Філіппі|ПарісаПариса Філіппі]] в Кракові (у тому числі з [[Юзеф Шуйський|Юзефом Шуйським]] і [[Ян Канти Турський|Яном Кантим Турським]]). Балуцький був співредактор громадсько-культурного часопису «Niewiasta» (1861–18621861—1862). Певний час працював учителем у [[Ченстохова|Ченстохові]].
 
Балуцький не боровся в [[Січневе повстання 1863|Січневому повстанні]], натомість брав активну участь у діяльності конспіративних організацій у [[Галичина|Галичині]], підтримуючи організацію «червоних». За таку діяльність провів рік в австрійській в'язниці (заарештований наприкінці 1863-го). У 1865–18661865—1866 роках він жив у Варшаві, після чого знову переїхав до Кракова. Разом із Альфредом Щепанським у 1867–18681867—1868 роках був співредактор тижневика для жінок «Kalina». З 1869 по 1873 рік у часописі «Kraj» Міхал Балуцький провадив щотижневу колонку «Tygodnik krakowski». У 1871 році він здобув нагородупремію вна краківському конкурсі драматичних творів за п'єсу «Pracowici próżniacy» / «Працьовиті нероби», а в 1892 році — нагородупремію газети «Kurier Warszawski» за комедію «Flirt». З 1880-х років діяв у таборі демократів, виступав проти [[клерикалізм]]у й проавстрійського лоялізму галицьких політиків.
 
1885 року Балуцький став першим головою краківського осередку [[Сокіл (польський)|Польського гімнастичного товариства «Sokół»]]<ref name="е">[http://krakow.tatko41.pl/encyklopedia/b/str0039.html Bałucki Michał. Encyklopedia Krakowa]</ref>.
Наприкінці свого життя Балуцький вів суперечку з учасниками руху [[Молода Польща]]. Особливо агресивно його критикував [[Люціян Ридель]]. Важко переживаючи невдачі своїх останніх творів, пригноблений від діагностованого [[невроз]]у, Міхал Балуцький наклав на себе руки, вистріливши з пістолета в скроню. Це сталося ввечері 17 жовтня перед входом до [[Парк імені Генрика Йордана|краківського парку імені Генрика Йордана]]. Його поховали у дільниці Bc [[Раковицький цвинтар|Раковицького цвинтаря]], без релігійної відправи<ref>Karolina Grodziska-Ożóg. ''Cmentarz Rakowicki w Krakowie (1803–1939)''. Wyd. II. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987, s. 96. ISBN 83-08-01428-3</ref>. У справі згоди на церковний похоронний обряд втрутилися, зокрема, маршал Анджей Казімеж Потоцький і таємний радник Антоній Водзіцький, але кардинал Ян Пузина виступив категорично проти, чим викликав обурення широкої громадськості Кракова<ref>Marek Żukow-Karczewski. ''Brzydkie sprawki wielkich krakowian'', «Gazeta Krakowska», 18 XII 1992 r., nr 295 (13604)</ref>. Незабаром після трагічної смерті письменника городяни вирішили поставити йому пам'ятник. Швидко зібрано кошти й поставлено бюст Міхала Балуцького. Автором скульптури став [[Тадеуш Блотницький]]. Спочатку планувалося встановити пам'ятник на площі перед [[Театр імені Юліуша Словацького|театром імені Юліуша Словацького]], але впливові консервативні кола заперечували проти цього місця. Нарешті пам'ятник поставили за театром. Відкриття відбулося в 1911 році, на десяті роковини смерті Міхала Балуцького<ref>Marek Żukow-Karczewski. ''Dawne pomniki Krakowa. Pomnik Michała Bałuckiego'', «Echo Krakowa», 7 XI 1990 r., nr 216 (13277)</ref>.▼
 
▲Наприкінці свого життя Балуцький вів суперечку з учасниками руху «[[Молода Польща]]». Особливо агресивно його критикував [[Луціан Ридель (поет)|Люціян Ридель]]. Важко переживаючи невдачі своїх останніх творів, пригноблений від діагностованого [[невроз]]у, Міхал Балуцький наклав на себе руки, вистріливши з пістолета в скроню. Це сталося ввечері 17 жовтня перед входом до [[Парк імені Генрика Йордана|краківського парку імені Генрика Йордана]]. Його поховали у дільниці Bc [[Раковицький цвинтар|Раковицького цвинтаря]], без релігійної відправи<ref>Karolina Grodziska-Ożóg. ''Cmentarz Rakowicki w Krakowie (1803–19391803—1939)''. Wyd. II. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987, s. 96. ISBN 83-08-01428-3</ref>. У справі згоди на церковний похоронний обряд втрутилися, зокрема, маршал Анджей Казімеж Потоцький і таємний радник Антоній Водзіцький, але кардинал [[Ян Пузина]] виступив категорично проти, чим викликав обурення широкої громадськості Кракова<ref>Marek Żukow-Karczewski. ''Brzydkie sprawki wielkich krakowian'', «Gazeta Krakowska», 18 XII 1992 r., nr 295 (13604)</ref>. Незабаром після трагічної смерті письменника городяни вирішили поставити йому пам'ятник. Швидко зібрано кошти й поставлено бюст Міхала Балуцького. Автором скульптури став [[Тадеуш Блотницький]]. Спочатку планувалося встановити пам'ятник на площі перед [[Театр імені Юліуша Словацького|театром імені Юліуша Словацького]], але впливові консервативні кола заперечували проти цього місця. Нарешті пам'ятник поставили за театром. Відкриття відбулося в 1911 році, на десяті роковини смерті Міхала Балуцького<ref>Marek Żukow-Karczewski. ''Dawne pomniki Krakowa. Pomnik Michała Bałuckiego'', «Echo Krakowa», 7 XI 1990 r., nr 216 (13277)</ref>.
[[Файл:Michał Bałucki on drawing.jpg|міні|праворуч|252пкс|Портрет Міхала Балуцького.]]
 
== Творчість ==
Міхал Балуцький належав до угруповання так званих передбуремників ({{lang-pl|przedburzowcy}})&nbsp;— письменників, що дебютували перед Січневим повстанням у Польщі, на переломі пізнього [[романтизм]]у і [[позитивізм]]у.
Рядок 44 ⟶ 47:
 
=== Проза ===
На перші повісті «Przebudzeni» (1864) / «Пробуджені» та «Młodzi i starzy» (1866) / «Молоді і старі» Міхала Балуцького надихнули випадки часів Січневого повстання. Ці твори, а також «Życie wśród ruin» (1870) / «Життя серед руїн» написано в дусі демократично-революційного [[радикалізм]]у<ref name="е"></ref>.
 
У 70-х роках дев'ятнадцятого століття письменник став одним із головних пропагандистів позитивізму в Галичині, пишучи тенденційні твори. У них доволі схематично показано і позитивних, і негативних героїв, переважно вихідців із міщанства. У цих повістях і романах відбито соціальну та ідеологічну програму автора. Роман «Z obozu do obozu» (1874) описав поразку чесного діяча, що заплутався в павутині інтриг краківського середовища. У повісті «Błyszczące nędze» / «Блискучі злидні» (1870) представлено критичну картину аристократів і поміщиків. Головними позитивними героями цих творів ставали або представники інтелігенції (наприклад, адвокат у «Блискучих злиднях»), або ремісники («Byle wyżej» / «Аби вище», 1875). У повісті «Żydówka» / «Єврейка» (1870) автор засудив [[антисемітизм]].
Рядок 54 ⟶ 57:
=== Драматургія ===
[[Файл:Funeral of Michał Bałucki in Kraków (1901-10-20)b.jpg|міні|праворуч|252пкс|Похорон Міхала Балуцького. Краків, 20 жовтня 1901 року.]]
Більшість п'єс Міхала Балуцького балансують на грані між [[комедія|комедією]] та [[фарс]]ом і розвивають традицію [[Александер Фредро|Александра Фредра]]. Дія відбувається переважно в середовищі міщанства (торговці, власники будинків, урядовці), рідше&nbsp;— в середовищі шляхти. Галицьке міщанство він зображав сатирично, хоч і з домішкою сентиментальності.
 
У ранніх драматичних творах автор висміював погоню за титулами й посадами, надмірне честолюбство, снобізм, вислуговування перед шляхтичами й державними чиновниками, хлопоманію («Полювання на чоловіка», 1865; «Радники пана радника», 1867; «Працьовиті нероби», 1871; «Комедія з освітою», 1876; «Родичі», 1879; «Сусіди», 1880).
Рядок 146 ⟶ 149:
== Бібліографія ==
* Teodor Jeske-Choiński: ''Wstęp'', w: Michał Bałucki, Przeklęte pieniądze, Warszawa 1899.
* Teodor Jeske-Choiński: ''Michał Bałucki jako powieściopisarz'', w: Pozytywizm w nauce i literaturze, Warszawa 1908, s. 182–195182—195.
* Tadeusz Drewnowski: ''Przedmowa'', w: Michał Bałucki, Pisma wybrane, t. I, Kraków 1956.
* Janusz Maciejewski: ''Przedburzowcy. Z problematyki przełomu między romantyzmem a pozytywizmem'', Kraków 1971.
Рядок 153 ⟶ 156:
* ''Świat Michała Bałuckiego'', pod red. Tadeusza Budrewicza, Kraków 2002, ISBN 83-87553-47-6.
* Anna Sobiecka: ''Michał Bałucki i teatr: wybrane problemy i aspekty'', Słupsk 2006, ISBN 84-7467-046-0
* Anna Sobiecka: ''Bałucki na scenie 1867–19011867—1901'', Słupsk 2007, ISBN 978-83-7467-092-0.
* Henryk Markiewicz: ''Pozytywizm''. Wyd. VII. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008, s. 86, 115–118115—118, 126–127126—127, 166, 226, 228–232228—232, 447, seria: Wielka Historia Literatury Polskiej. ISBN 978-83-01-13849-3.
 
== Зовнішні зв'язки ==
Рядок 160 ⟶ 163:
* [http://wolnelektury.pl/katalog/autor/michal-balucki/ ''Michał Bałucki''. Сайт «Wolne Lektury»]
* [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Балуцкий,_Михаил Балуцкий, Михаил. ''Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона'']
* [http://krakow.tatko41.pl/encyklopedia/b/str0039.html Bałucki Michał. Encyklopedia Krakowa]
{{Вікітека|:pl:Michał Bałucki|Michał Bałucki (пол.)}}
{{Commons|Category:Michał Bałucki|Michał Bałucki (пол.)}}
Рядок 169 ⟶ 173:
 
== Пошанування ==
* 1911 року в Кракові відкрито пам'ятник Міхалові Балуцькому.
* Іменем Міхала Балуцького названо вулиці в Кракові, Варшаві, [[Тихи]], [[Вроцлав]]і та [[Явожно]].
 
Рядок 182 ⟶ 187:
[[Категорія:Польські журналісти]]
[[Категорія:Польські поети]]
[[Категорія:Польські перекладачі]]
[[Категорія:Перекладачі з німецької]]
[[Категорія:Позитивізм]]
[[Категорія:Випускники Ягеллонського університету]]
[[Категорія:Персоналії:Краків]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Міхал_Балуцький