Сільськогосподарська преса України: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, removed stub tag, typos fixed: 0-их → 0-х за допомогою AWB |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
||
Рядок 1:
{{скорочення}}
{{Вікіфікувати|дата=квітень 2013}}
'''Сільськогосподарська преса''' — періодичні видання, присвячені теоретичним і практичним питанням [[Сільське господарство|
На Центр. і Сх. Землях до 1919 були розповсюджені журнали, що їх видавали рос. с.-г. товариства: «Труды Вольного Экономического Общества» (1765—1915) і журнал моск. товариства сіль. господарства (переважно місячник), що з'являвся 1821—1876 під різними назвами, серед ін. «Земледельческий Журнал» (з 1821), «Журнал сельского хозяйства и овцеводства» (1841–1859), «Русское Сельское Хозяйство» (1869–1876); переважно тижневик «Земледельческая Газета» (1834—1917), вид. Міністерства хліборобства і державного майна; місячник «Сельское Хозяйство и Лесоводство» (1865—1918; назви мінялися), що його видавало Міністерство державного майна й багато ін.
Рядок 8:
Чимало місця с.-г. справам присвячувала періодична преса заг. характеру, що виходила в Україні, зокрема «Губернские Ведомости», що видавалися з 1837, і в своїй неофіційній частині друкували серед ін. відомості з сільського й домашнього господарства. Після скасування заборони українського друку 1905 майже вся українська преса приділяла увагу проблемам сільського господарства, зокрема та, яка була призначена для села, як «[[Світова зірниця]]» (з 1906), [[Село (видання)|«Село»]] (1909-1911) і кооп. журнали — двотижневик «[[Наша Кооперація]]» (1913 — 14) та (деякою мірою) [[Слово (видання)|«Слово»]] (1907 — 09). Так само було у 1917-1920, з тим, що чимало уваги сіль. господарству присвячувала кооп. преса, зокрема двотижневик [[Сільський господар (журнал)|«Сільський Господар»]] (1918-1919).
===Сільськогосподарська преса в УРСР===
В УРСР 1920-1941. Кількість періодичних видань з ділянки сільського господарства значно збільшилася у 1920-1930 pp., зокрема з 1922. За 1921-1940 в УРСР виходило бл. 360 назв цих видань, у тому ч. бл. 90 журналів; 1920 їх було ледве 9 (жодного журналу), 1925 — 44 (у тому ч. 12 журналів), 1930 — 74 (25), 1935 — 25 (8), 1940 — 33 (6). Найбільше зростання С.-г. п. припадає на час НЕП-у, воно зменшилося під час колективізації, щоб дещо збільшитися наприкінці 1930-х pp. С.-г. п. 1920-1930-х pp. (зокрема 1923 — 32) характеризує попри велику кількість — короткотривалість окремих вид., вони рідко виходили, часто міняли назви, їхній наклад був здебільша незадовільний; мова, за малими винятками, українська. Чимало С.-г. п. являло собою бюлетені, вісники, звіти. Наукове і науково-практичне значення мали вид. с.г. інститутів і технікумів, н.-д. інститутів та дослідних станцій; пересічний час цих вид. — 2, 3 роки, поява — 3,1 раза на рік. Найкращі умови мали вид. Наркомзему (або ним фінансовані) — вид. н.-д. станцій і С.-Г. Наук. Комітету України. Триваліші і важливіші з них (крім журналів): «Матеріали дослідження ґрунтів України» (1917-1931; 13 тт.), «Праці Поліської с.-г. дослідної станції». (1928 — 36; 61 випуск), «Труди Укр. н.-д. Інституту Зернового Господарства» (з 1935), «Труди Укр. н.-д. Інституту Садівництва» (за 1931 — 41 — 30 випусків), «Труди Наук. Інституту Свиноводства» (1930 — 40 — 30 випусків); рос. мовою «Труды….» Полтавської (за 1920-30-ті pp. — 73 випуски), Сумської (1920 — 31 — 30 випусків) та Миронівської (1924 — 31) с.-г. станцій.
| |||