Відмінності між версіями «Захава Борис Євгенович»

м
м (Тлумачення посилань: Павлоград змінено на Павлоград (місто))
 
== Біографія ==
Народився в [[Павлоград (місто)|Павлограді]] [[Катеринославська|Катеринославськоїй губернії]] в сім'ї представника знаменитої династії тульський зброярів. Батьки захоплювалися [[театр|театром]], брали участь в аматорських драматичних виставах, п'ятирічний хлопчик виступав на сімейних концертах. Навчався в Павлоградській казеній класичній гімназії, а потім був визначений у кадетський корпус у м. [[Орел]]. У [[1910]] був прийнятий в 3-й [[Московський кадетський корпус]]. Переглянув всі вистави в Великому і Малому театрах, ходив в театри Корш і Незлобіна, але найяскравіші враження пережив на виставах Московського Художнього театру. Грав [[Наполеон|Наполеона]] в аматорському спектаклі Не в силі Бог, а в правді. Вступив в Комерційний інститут, але, мріючи про [[театр]], записався в студентську театральну студію (в подальшому Мансуровську - по імені провулку, де вона розташовувалася), художнім керівником якої був призначений артист і режисер 1-й Студії МХТ Е. Б. Вахтангов. 26 березня [[1914]] була зіграна п'єса Б. Зайцева Садиба Ланіних (Захава грав студента Євгена), вистава провалився. З 10 (23) жовтня 1914 (перша лекція Вахтангова) почалися систематичні заняття. Самодіяльний гурток став театральною школою, пізніше цей день буде вважатися днем заснування Театрального училища імені Б. В. Щукіна при Театрі ім. Евг. Вахтангова.
 
У [[1918]] [[Вахтангов]] доручив Захаві та Ю. А. Завадського вести заняття в т.з. Мамоновской студії, вирішивши по режисерською малюнку вже поставленого їм вистави в 1-й Студії здійснити постановку Потопу зі студентами. З-за його хвороби виставу ставив А. Дикий, Захава грав Чарлі. В якості дипломного спектаклю Вахтангов поставив Чудо святого Антонія М. Метерлінка ([[1918]]), в [[1920]] відновив цю роботу, доручивши її Завадського. Захава грав Доктора зі «стопроцентной акторської вірою в правду вимислу». Першою роботою Захави - учня режисерського класу Вахтангова був Ювілей [[Чехов|А. П. Чехова]]. Після корекції майстра (грати не комедію, а водевіль) зменшилася ігрове простір (залишилися всі мізансцени), дія придбало ексцентричний, гротесковий характер. Після смерті Вахтангова ([[1922]]) в 3-й Студії почалися суперечки. У [[1923]] Захава випустив свій перший самостійний спектакль Правда добре, а щастя краще О. М. Островського, у якому відчувався вплив вахтанговской Принцеси Турандот. У [[1923]], після успішних гастролей 3-й Студії у Петрограді, трупа виїхала за кордон. У гастрольній афіші стояли Принцеса Турандот Гоцци, Чудо святого Антонія в один вечір з весіллям Чехова та Правда добре, а щастя краще. В Стокгольмському Принцеса Турандот брав участь прем'єр Королівського театру Гесте Екман, він представляв артистів і перекладав. Після повернення в сезоні [[1923]]-[[1924]] Вл.І.Неміровіч-Данченко призначив Завадського одноосібним директором, що не розрядити атмосферу в Студії.
19 388

редагувань