Куйбишевська залізниця: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м Тлумачення посилань: Самара змінено на Самара (місто) |
||
Рядок 7:
|----
| Знаходження штаб-квартири
| [[Самара (місто)|Самара]]
|----
| Статус
Рядок 36:
'''Куйбишевська залізниця''' — філія ВАТ «[[РЖД]]». Залізниця утворена в 1936, з [[Самаро-Златоустовська залізниця|Самаро-Златоустовської залізниці]], низки ділянок [[Московсько-Казанська залізниця|Московсько-Казанської залізниці]] та колишньої [[Сизрано-Вяземська залізниця|Сизрано-Вяземської залізниці]]. Названа Куйбишевською на ім'я [[Валер'ян Володимирович Куйбишев|В. В. Куйбишева]] у травні 1953.
Залізниця межує з [[Московська залізниця|Московською]], [[Горьківська залізниця|Горьківською]], [[Приволзька залізниця|Приволзькою]], [[Південно-Східна залізниця|Південно-Східною]] і [[Південно-Уральська залізниця|Південно-Уральською]] залізницями. Загальна довжина колії — 11 502,5 км, у тому числі головних 7 234,8 км. Управління залізниці в [[Самара (місто)|Самарі]].
Залізнична мережа Куйбишевської залізниці представляє собою дві майже паралельні лінії, які йдуть з заходу на схід: [[Кустарьовка]] — [[Інза]] — [[Ульяновськ]] і [[Ряжськ]] — [[Самара (місто)|Самара]], які на станції [[Чишми]] з'єднуються, створюючи двоколійну лінію, яка закінчуюється біля відрогів [[Уральські гори|Уральських гір]]. Дві інші лінії залізниці [[Рузаеївка]] — [[Пенза]] — [[Ртищево]] і [[Ульяновськ]] — [[Сизрань]] — [[Саратов]] йдуть з півночі на південь. Межі залізниці на цих лініях: [[Громово]] (Саратов — Сизрань), [[Кривозеровка]] (Пенза — Ртищево). Основні вузлові станції залізниці: [[Пенза]], Сизрань, [[Октябрськ]], Самара, [[Дьома (станція)|Дьома]], [[Кинель]].
До складу залізниці входять п'ять відділень: Пензенське, Самарське, Башкирське ([[Уфа]]), Ульяновське, а також представництво залізниці в [[Татарстан]]і ([[Нижньокамськ]], [[Набережні Челни]]).
Рядок 54:
У 1936 в склад залізниці входить ділянка Дьома — [[Ішимбаєво (залізнична станція)|Ішимбаєво]] і приєднанні ділянки Сизрань — Кузнецьк і Сизрань — Інза.
У 1943 на залізниці було електрифіковано для приміських перевезень першу ділянку: [[Самара (місто)|Куйбишев]] — [[Безимянка (станція)|Безимянка]]. Термінова електрифікація цієї внутрішньоміської ділянки залізниці була викликана необхідністю підвезення великої кількості робочих на евакуйовані оборонні заводи (зокрема, авіаційні заводи [[ЦСКБ-Прогресс|№1]] і [[Авіакор|№18]]), які розташовані у кількох кілометрах від станції Безымянка, тоді як житлового фонду там ще не було і розміщалися у центрі міста (в районі старої Самари). Незабаром для обслуговування електропоїздів побудовано моторвагонне депо «Безимянка» (на 1113-м кілометрі від Москви, в 5 км на схід станції Безимянка), і організовано два зупиночних пункти електропоїздів: [[Пятилєтка (платформа)|«Пятилєтка»]] і «Заводська» (нині «Мирна») - в безпосередній близькості від вищезгаданих заводів. Електрифікація залізниці стала найважливішим подією для [[Самара (місто)|Куйбышев]]а, у зв'язку з цим нова вулиця міста, що простягся уздовж залізничної лінії від моторвагонного депо «Безимянка» у бік селища [[Смишляєвка (селище)|Смишляєвка]] , отримала назву Електрифицированна (пізніше, в 1980-х, перейменовано на [[Вулиця Литвинова (Самара)|вулицю Литвинова]] — в честь одного з директорів куйбишевського заводу [[ЦСКБ-Прогресс|«Прогресс»]]).
[[Файл:VL10U-163.jpg|right|250px|thumb|Електровоз ВЛ10<sup>У</sup>-163 в депо Самара Куйбишевської залізниці]]
| |||