Відмінності між версіями «Кіровоградська операція»

м (категоризація, уточнення)
 
[[5 січня]] [[1944]] року війська [[другий Український фронт|2-го Українського фронту]] за авіаційної підтримки [[5-та повітряна армія (СРСР)|5-ї повітряної армії]] (командувач — генерал-лейтенант С.Горюнов) перейшли у наступ. Найбільшого успіху першого дня вони досягли півночі [[Кропивницький|Кіровограда]]. Для розвитку сюди був перегрупований [[8-й механізований корпус (СРСР)|8-й механізований корпус]] [[5-та гвардійська танкова армія (СРСР)|5-ї гвардійської танкової армії]]. З метою завершення прориву оборони противника на півдні Кіровограда у смузі [[7-ма гвардійська армія|7-ї гвардійської армії]] були введені в дію [[18-й танковий корпус (СРСР)|18-й]] та [[29-й танковий корпус (СРСР)|29-й танкові корпуси]] 5-ї гвардійської танкової армії.
 
На ранок [[7 січня]] передові з'єднання фронту обійшли Кіровоград з півночі та півдня, перерізали основні шляхи відходу противника. 5 німецьких дивізій опинились в оточенні, поротепроте їм вдалось організувати відхід. [[8 січня]] радянські війська увійшли до Кіровограда, пізніше просунулись ще на 15-20 км. На уманському напрямку війська [[52-га армія (СРСР)|52-ї армії]] та [[4-та гвардійська армія|4-ї гвардійської армії]] до [[10 січня]] просунулись на 40 км, але були зупинені сильними контратаками противника, що перекинув сюди 3 танкові дивізії. [[16 січня]] наступ радянських військ був зупинений на рубежі [[Сміла]] — [[Грузьке (Кіровоградський район)|Грузьке]] — [[Новгородка]].
 
В ході операції були вигнані нацистські окупанти з Кіровограда та війська [[РСЧА]] просунулись на 40-50 км на захід. Сама операція пройшла невдало, поставлені завдання виконати не вдалось. Затримавшись у боях за Кіровоград, радянські війська [[14 січня]] 1944 року перебували за 120 км від [[умань|Умані]] та [[Христинівка|Христинівки]], де їх вже чекали війська [[перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. У директиві [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки]] від 16 січня 1944 року персональна відповідальність за невиконання завдань фронту покладалась на [[конєвКонєв Іван Степанович|І.Конєва]]. За цих умов Ставка ВГК уточнила завдання 1-го та 2-го Українських фронтів щодо знищення звенигородсько-миронівського угруповання противника зустрічними ударами на [[шполаШпола|Шполу]], що стало початком підготовки до проведення [[корсуньКорсунь-Шевченківська операція|Корсунь-Шевченківської операції]].
 
== Джерела та література ==
Анонімний користувач