Savoia-Marchetti SM.84: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Військовий літак| |Повна назва = ''Савойя-Маркетті SM.84''<br/>Savoia-Marchetti SM.84 |Мо...
 
доповнення, зображення
Рядок 20:
|Максимальна швидкість = 467
|МШ у землі =
|МШ на висоті =
|Бойовий радіус =
|Дальність польоту = 2040
Рядок 54:
 
== Історія створення ==
[[Файл:Savoia-Marchetti SM.84 03.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Передня частина ''SM.84'']]
''SM.84'' розроблявся як заміна для основного бомбардувальника Італійських ВПС -&nbsp;— [[Savoia-Marchetti SM.79 Sparviero|SM.79]]. Для зменшення "«сліпих"» зон для верхньої турелі на новому літаку було двокілеве хвостове оперення, також характерний «горб» ''SM.79'' був замінений на турель з круговим обстрілом. Також було посилено бронювання і встановили протектовані паливні баки. Літак залишався монопланом змішаної дерев'яно-металевої конструкції. Також було вирішено використати потужніші двигуни ''Piaggio P.XI RC40'', які, правда, були менш надійними за ''Alfa Romeo''.
 
Перший прототип піднявся в повітря 5 червня 1940 року. Перші польоти показали безліч недоліків ''SM.84'': двигуни були ненадійними і не давали заявленої потужності, недостатня площа хвостового оперення і більша маса погіршували керованість в польоті і особливо при посадці. Але командування вирішило, що ці недоліки будуть вирішені в процесі виробництва і в кінці 1940 ''SM.84'' був запущений в серійне виробництво. Початкове замовлення склало 307 літаків, але реально було виготовлено тільки 246.{{sfn|Харук|2012|p=159-160}}
 
== Основні модифікації ==
* '''SM.84'''&nbsp;— оснащувався двигунами ''Piaggio P.XI RC40'' потужністю 1000 к.с. Захисне озброєння складалось з чотирьох 12,7-мм кулеметів (по одному в верхній турелі, нижній установці і бокових вікнах). Маса бомбового навантаження&nbsp;— 2000 к.с. (98 екз.)
* '''SM.84bis'''&nbsp;— оснащувався двигунами ''Piaggio P.XIbis RC40''(доопрацьовані надійніші двигуни).
 
== Тактико-технічні характеристики ==
Рядок 77 ⟶ 82:
 
== Історія використання ==
[[Файл:Savoia-Marchetti SM.84.jpg|міні|праворуч|200пкс|]]
{{edited}}
Першими ''SM.84'' отримали торпедоносні частини ВПС: 41-а окрема група в лютому 1941, і 36-й стормо в травні. Перший бойовий виліт відбувся 13 травня 1941 року, коли ''SM.84'' безрезультатно шукали британський флот в Егейському морі. 16 травня ''SM.84'' завдали удару по аеропорту [[Нікосія|Нікосії]] на Кіпрі, в наступні дні вильоти продовжувались, як проти наземних цілей, так і проти кораблів. Операції проти Кіпру продовжувались до жовтня 1941 року.
 
Літаки 36-го стормо почали діяти проти Мальти і британських конвоїв в вересні 1941 року. 14-15 листопада було потоплено два великі транспортні судна, але втрати від винищувачів і зенітного вогню теж були високими. До кінця року ''SM.84'' надійшли до ще декількох частин, але через високі бойові і не бойові втрати, в травні 1942 року в строю було тільки 70 літаків, при цьому не всі повністю боєготові. Основними цілями продовжувала бути Мальта і британські кораблі.
 
Літом 1942 року ''SM.84'' залучались до перехоплення великих з'єднань британського флоту під час операцій [[Операція «Гарпун»|«Гарпун»]] і [[Операція «П'єдестал»|«П'єдестал»]]. Також ''SM.84'' намагались перешкодити [[Операція «Смолоскип»|висадці союзників в Північній Африці]], але деколи ''SM.84'' діяли без прикриття винищувачами, що приводило до високих втрат, і на початок 1943 року в ВПС було тільки 80 ''SM.84'' в різному стані. Через нестачу літаків, деякі частини були знову переозброєні на [[Savoia-Marchetti SM.79 Sparviero|SM.79]], який насправді не був значно гіршим. До квітня 1943 кількість боєздатних ''SM.84'' зменшилась до 34 літаків. 12-18 липня вони здійснили останні вильоти в складі [[Regia Aeronautica]], коли намагались перешкодити [[Сицилійська операція|висадці союзників на Сицилії]].
 
Шість ''SM.84'', які залишились на захоплені союзниками території, використовувались як транспортні, в цій самій ролі використовувались і ''SM.84'' захоплені Німеччиною на півночі Італії.
 
6-10 ''SM.84'' в 1943 році отримала Словаччина, яка включила їх в 43-ю ескадрилью. Остання встигла повоювати на Кубані, але до початку [[Словацьке національне повстання|повстання]] в серпні 1944 року в строю залишилось тільки 2 ''SM.84'', які в подальшому не використовувались.{{sfn|Харук|2012|p=159-160}}
 
== Література ==