Історія освоєння мінеральних ресурсів Замбії: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Bot Gluck (обговорення | внесок)
Рядок 3:
Мідноносний пояс Центральної Африки, що простягається через Заїр ([[Демократична Республіка Конго]] (ДРК, Конго-Кіншаса), [[Замбія|Замбію]] та [[Республіка Конго|Республіку Конго]] (Конго-Браззавіль), зумовив масштабну розробку родовищ [[мідь|міді]] й поліметалів. Європейці почали геологічні дослідження наприкінці [[ХІХ ст.]], а розробляти надра Центральної Африки — в першій чверті [[XX ст.]]
 
В межах мідноносної провінції відомо 150 родовищ, найбільші — Нчанга, Муфуліра, Нкана, Рон-Антелоп (Замбія), Мусоноі, Камото, Колвезі (Заїр). Середній вміст [[мідь|міді]] 3-4%, на деяких покладах до 9%. Тут також зосереджено "рідкіснометалічне серце Африки" (північний схід Заїру): руди [[Тантал (хімічний елемент)|тантал]]о-ніобатів, берилію, літію та інших. На шельфі [[Конго (ріка)|Конго]] — родовища [[нафта|нафти]] і газу.
 
До кінця колоніального періоду європейські компанії контролювали практично всю добувну галузь. Серед найбільш потужних з них можна виділити наступні: бельгійська "Сосьєте женераль", яка через свою дочірню компанію "ЮМОК" володіла на правах концесії територією площею в 33,7 тис. кв. км, де були зосереджені найбагатші родовища [[корисні копалини|корисних копалин]] (мідь, [[золото]], [[алмаз]]и, [[свинець]], [[цинк]]); "GEKAMINES" ([[США]], [[Великобританія]], [[Франція]]), яка виробляла в 80-х роках до 450 тис. т [[мідь|міді]] щорічно; "SODIMIZA" ([[Японія]]), "Zambia Consolidated Cooper Mines" та ін. У [[1966]] р. уряди центральноафриканських країн націоналізували власність багатьох компаній, в т.ч. і "ЮМОК". Для контролю над видобутком, виплавкою і продажем [[мідь|міді]] та інших [[корисні копалини|корисних копалин]] були створені державні гірничодобувні корпорації, які згодом передали значну частину видобутку більш ефективним західним компаніям. На рентабельність [[корисні копалини|корисних копалин]] Центральної Африки значно впливає складність транспортування до портових міст.