Єнс Якоб Берцеліус: відмінності між версіями

Відкрив [[церій]], [[селен]], [[торій]], вперше отримав у вільному стані [[кремній]], [[Титан (хімічний елемент)|титан]], [[тантал]], [[цирконій]], визначив [[атомна маса|атомну вагу]] 46 відомих на той час [[хімічний елемент|хімічних елементів]] і ввів для них буквенні позначення. Уточнив і розвинув уявлення про [[атом]] і [[спорідненість до електрона|електричну спорідненість]], запропонувавши першу концепцію хімічної взаємодії — електрохімічну теорію. Берцеліус вважав, що, оскільки [[солі]] в розчині під дією [[Електричний струм|електричного струму]] розкладаються на негативні і позитивні компоненти, всі [[хімічна сполука|сполуки]] повинні складатися з позитивних і негативних частин-радикалів (дуалістична теорія Берцеліуса). [[Кисень]] найбільш [[електронегативність|електронегативний]] елемент, і ті елементи, які утворять з ним з'єднання з властивостями основ, електропозитивні, а ті, які утворять речовини з кислотними властивостями, електронегативні. У відповідності з цим Берцеліус отримав шкалу елементів, першим елементом якої був кисень, потім ішли [[сірка]], [[азот]], [[фосфор]] і т. д. з переходом через [[водень]] до натрію, калію і інших металів. До 1840-их років, однак, стало ясно, що електрохімічна теорія не може пояснити існування простих двоатомних молекул (наприклад, O₂ і H₂) або реакцію заміщення водню (позитивна спорідненість) [[хлор]]ом (негативна спорідненість).