У променях сонця: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''«У променях сонця»''' ({{lang-ru|В лучах солнца}}, {{lang-ko-kp|태양 아래}}) — документальний фільм російського режисера [[Манський Віталій Всеволодович|Віталія Манського]] про життя восьмирічної школярки у [[Пхеньян|Пхеньяні]], столиці [[Корейська Народно-Демократична Республіка|КНДР]]. Вона повинна вступити в дитячу організацію в [[День Сонця]] (державне свято на честь дня народження [[Кім Ір Сен|Кім Ір Сена]]). Фільм знімався за сприяння та під контролем північнокорейської влади, представники якої розраховували на те, що в ньому буде представлений пропагандистський образ щасливої родини. Однак Манський таємно знімав додатковий матеріал, у підсумкову версію фільму з додатковими 26 хвилинами він включив свої критичні коментарі.
{{pquote|right|Ось вам приклад: ми знімали в метро. У Пхеньяні в метро іноземець не може зайти без супроводжуючих і може проїхати тільки дві зупинки. Тобто він може побачити три станції. Там є спеціальний маршрут для іноземців: на певній станції увійти і на певній станції вийти. Ми не встигли закінчити зйомку за дві зупинки і просимо дати нам проїхати ще кілька станцій. У відповідь - категорично ні. Пропонують поїхати назад і дозняти там. Я пояснюю: на зворотному шляху в вагонах будуть вже інші люди. Супроводжуючі відповідають: це не проблема. І командують людям в вагоні: «Встали і перейшли станцію». І весь вагон встає, переходить і сідає в вагон, який їде в протилежному напрямку. Мовчки, без дискусії|[[Манський Віталій Всеволодович]]}}▼
== Думка режисера ==
Манський висловлює думку, що в КНДР створено великомасштабні декорації, покликані демонструвати благополучне життя. На його думку, багатоквартирний житловий будинок, в якому жила сім'я дівчинки, в реальності не був заселений, в квартирі спеціально для зйомок провели ремонт і внесли меблі; в сусідньому будинку він взагалі не помітив входу, а світло в квартирах, припустив він, включалось загальним рубильником. Манський каже, що влада змінила реальні професії батьків дівчинки і перевели їх на нові місця роботи, сімейний альбом піддався фотомонтажу. Також він вважає, що відвідані ним магазини в Пхеньяні — не справжні, в них не можна нічого купити, товари виставлені в демонстраційних цілях<ref>{{Cite web|url=https://newtimes.ru/stati/temyi/a1be3d6e59780c92a0cf8b62cbb07183-vutalui-manskui-tam-vse-%E2%80%94-feik.html|title=Виталий Манский: «Там все — фейк»|last=[[Альбац, Евгения Марковна|Евгения Альбац]]|date=2015-12-15|publisher=[[The New Times]]|accessdate=20170414|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170415200530/https://newtimes.ru/stati/temyi/a1be3d6e59780c92a0cf8b62cbb07183-vutalui-manskui-tam-vse-%E2%80%94-feik.html|archivedate=2017-04-15|deadurl=yes}}</ref>.
▲{{pquote
В цілому Манський вважає: «У КНДР сталося щось фантастичне, замішане на східній специфіку суспільних відносин, посилене війною... Трапилася аномалія». До поїздки Манський думав, що люди в Північній Кореї скуті страхом, проте під час зйомок він не відчував страху в оточуючих людях — це, як він вважає, «інша форма колективної свідомості»<ref name="nov">[https://www.novayagazeta.ru/articles/2016/08/03/69449-phenyan-dlya-menya-vdnh «Пхеньян для меня — ВДНХ»]</ref>, «для них норма — те, як вони живуть»<ref>[http://www.newizv.ru/culture/2015-12-21/232431-rezhisser-vitalij-manskij.html «Страх стал частью работы тех, кто снимает актуальное кино»]</ref>. Він каже, що для нього дуже важливо показати фільм в Росії: «Очевидно, що Росія занурюється в страх, за яким неминуче слідує втрата Свободи».
| |||