Гармата: відмінності між версіями

Перші гармати з'явилися у ХІІ столітті у [[Китай|Китаї]]<ref name="Lu">''Lu, Gwei-Djen'' «The Oldest Representation of a Bombard», Technology and Culture, 1988: стор. 594—605</ref> та були вдосконаленням таі подальшою розробкою так званого {{не перекладено|вогневий спис|вогневого списа|en|Fire lance}}, вогнепальної зброї для ураження живої сили супротивника з невеликих відстаней, зробленої із паперової або бамбукової трубки сз [[Димний порох|чорним порохом]] (інша назва ''димний порох''), що вистрілювала спис-снаряд<ref name="Needham">''Needham, Joseph'' «Science & Civilisation in China», том 7: «The Gunpowder Epic»&nbsp;— Cambridge University Press, 1986&nbsp;— ISBN 0-521-30358-3, стор. 263—275</ref>. На певному етапі розвитку списи-снаряди були замінені невеликими шматками брухту, [[порцеляна|порцеляновими]] уламками або камінням<ref name="Crosby">''Crosby, Alfred W.'' «Throwing Fire: Projectile Technology Through History»&nbsp;— Cambridge University Press, 2002&nbsp;— ISBN 0-521-79158-8, стор. 99</ref>. Згодом папір та бамбук замінено металом для виготовлення ствола<ref name="Chase">''Chase, Kenneth'' «Firearms: A Global History to 1700»&nbsp;— Cambridge University Press, 2003&nbsp;— ISBN 0-521-82274-2, стор. 31-32</ref>. Найдавніше зображення гармати позначається 1128 роком. Це одна із скульптур у [[Печери Дацзу|Печерах Дацзу]]<ref name="Lu"/>.

Вже через століття рівень розвитку знань та техніки дозволяв виробляти бомбарди, дальність стрільби яких сягала майже 2&nbsp;км. До таких гармат відноситься османська бомбарда «[[Базиліка (гармата)|Базиліка]]», щоякими обстрілювалаобстрілювали укріплення [[Константинополь|Константинополя]] під час його [[Падіння Константинополя|облоги]] у 1453 році військом султана [[Мехмед II Фатіх|Мехмеда II]]<ref name="Bradbury">''Bradbury, Jim'' «The Medieval Siege»&nbsp;— Rochester, New York: Boydell & Brewer, 1992&nbsp;— ISBN 0-85115-312-7</ref>.

На цьому етапі у деяких країнах засновуються та будуються державні ливарні. Таким чином централізуються промислові та фінансові ресурси для виробництва зброї. До таких відносяться: [[Львів|львівський]] [[арсенал]], закладений 1430 року, біля якого спорудили людвисарню для відливання гармат, московська князівська ливарня, заснована у 1475 році [[Іван III Васильович|Іваном III]] або {{не перекладено|Королівський Арсенал (Лондон)|Королівський Арсенал|en|Royal Arsenal}} у [[Лондон]]і, заснований у 1540-х роках, або московська князівська ливарня, заснована у 1475 році [[Іван III Васильович|Іваном III]]<ref name="Hosking">''Hosking, Geoffrey Alan'' «Russia and the Russians: A History»&nbsp;— Harvard University Press, 2001&nbsp;— ISBN 9780674004733, стор. 91</ref>.