Музичний інтервал: відмінності між версіями

'''Інтерва́лом''' в [[музика|музиці]] називається відношення висот двох [[музичний звук|тонів]], що визначається відношенням частот їх [[коливання|коливань]]. Якщо звуки музичного інтервалу звучать послідовно -— інтервал називається ''мелодичним'', якщо одночасно -— ''гармонічним''. Нижній звук інтервалу називається його ''основою'', а верхній -— ''вершиною''.

Інтервали мають дві величини -— кількісну і якісну''.Кількісна'' величина визначає, скільки щаблів охоплює інтервал. ''Якісна'' величина визначає, скільки тонів та півтонів містить інтервал.

Інтервали, що утворюються в межах октави називаються '''простими''', а поза межами октави -— '''складеними''':

| ||''велика [[Секунда (музичний інтервал)|Секунда]]''|| 1

| ||''велика [[Терція (музичний інтервал)|Терція]]''|| 2

| ||''збільшена [[Кварта (музичний інтервал)|Кварта]]''|| 3

| ||''чиста [[Квінта (музичний інтервал)|Квінта]]''|| 3,5

|6 || мала ''[[Секста (музичний інтервал)|Секста]]''|| 4

| ||''велика [[Секста (музичний інтервал)|Секста]]''|| 4,5

|7 || мала ''[[Септіма (музичний інтервал)|СептімаСептима]]''|| 5

| ||''велика [[Септіма (музичний інтервал)|Септіма]]Септима''|| 5,5

|8 || чиста ''[[Октава (музичний інтервал)|Октава]]''|| 6

В залежності від кількості півтонів, який містить той чи інший інтервал, розрізняють якість інтервала. Інтервали можуть бути чистими (скорочене позначення -— ''ч'') (1, 4, 5, 8), великими (в) або малими (''м'') (2, 3, 6, 7), збільшеними (''зб'') або зменшеними (''зм'').

В акустичному відношенні розрізняють [[консонанс|консонуючі]] інтервали та [[дисонанс (музика)|дисонуючі]]. До консонуючих відносяться: прима, октава, кварта та квінта, терція та секста. До дисонуючих -— секунда, септима та тритон. Переміщення звуків інтервалу, при якому нижній звук стає верхнім, а верхній -— нижнім, називається оберненням інтервалу. Так, октава в оберненні дає приму, септима -— секунду, секста -— терцію, а квінта -— кварту. При цьому чисті інтервалу обертаються в чисті, малі -— в великі, збільшені -— в зменшені.

Музичні інтервали сприймаються найбільш гармонічно, коли складові їх частоти співвідносяться як невеликі цілі числа. Подібна закономірність була відома ще [[Піфагор]]у, який виділяв такі інтервали, як октава (співвідношення -— 1:2), квінта (2:3), і кварта як (3:4), а решту інтервалів представляв шляхом комбінування цих трьох інтервалів. Ідея простих числових пропорцій для всіх інтервалів реалізується у [[натуральний стрій|натуральному строї]], проте як і [[піфагорійський стрій]], натуральний не може забезпечити рівності музичних інтервалів у 12-щаблевому звукоряді.

Подальший розвиток європейської музики викликав необхідність поділу октави на рівні інтервали. Такий поділ забезпечує [[рівномірно-темперований стрій]], при якому відношення частот двох інтервалів обчислюється за формулою <math>\ f_1 : f_2 = 1 : 2^{x/12}</math>, де x -— кількість півтонів. Напр. інтервал темперованої чистої квінти (7 півтонів) відповідатиме співвідношенню частот <math>\ f_1 : f_2 = 1 : 2^{7/12}</math>. Рівномірно-темперований стрій використовується для настроювання інструментів з фіксованим звукорядом, насамперед клавішних, тоді як струнно-смичкові інструменти, деякі духові, і людський голос можуть проінтонувати інтервал в будь-якому строї.

Варто також зазначити, що деякі неєвропейські музичні культури використовують звукоряди, далекі від європейського 12-тонової системи. Наприклад, в Індії існують системи, що поділяють октаву на 22 щабля — «[[шруті]]». Для вивчення та порівняння різних звукорядів в теорії використовують особливу одиницю - [[цент (музика)|цент]], що поділяє півтон на 100 рівних інтервалів (звідки й назва), а октаву -— відповідно -— на 1200. Порівняння натурального та рівномірно темперованого строю з позначеннями числових відношень та кількістю центів представлено наступною таблицею: