Касьян Олена Валеріївна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Monstr321 (обговорення | внесок)
Створена сторінка: {{Музикант | Ім'я = Олена Касьян | Оригінал_імені = | Ключ = | Лого...
 
Monstr321 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 39:
Народилась та виросла у [[Львів|Львові]]. Вірші писала починаючи зі шкільних років. Самостійно навчилася грати на гітарі. Навчалась на режисерському відділенні Львівського культурно-просвітницького училища (сучасна назва [[Львівський коледж культури і мистецтв]]). Під час навчання відвідувала клуб авторської пісні під керівництвом Олександра Львова. В 1992 році стала переможцем фестивалю авторської пісні в [[Чернівці|Чернівцях]].
 
Пізніше ставала лауреатом і дипломантом практично всіх пісенних фестивалів і конкурсів, де брала участь: Суми (1993-2006), Мінськ (1995), Львівські брами (1998), Національних культур (Львів, 2003), Бахчисарай, Балаклава, Київ (2003), Гран-Прі в Тарту, Естонія (2015). В 2009 стала лауреатом [[Грушинський фестиваль|Грушинського фестивалю]]. Виступала з концертами в містах України, Росії, Білорусії, ИзраїляІзраїлю. Виступала також в дуеті з Тимофієм Сердечним та Павлом Гребенюком. Неодноразово була в складі жюрі фестивалів авторської пісні.
 
Записала чотири альбоми авторських пісень: «Это просто весна» (1997), «Город-море» (2006), «До востребования» (2010), «Вслух» (2012).
Рядок 45:
У видавництві Ахілл (Львів) вийшло чотири поетичні збірки: «До востребования» (2010), «Отправлено тчк» (2013), «Fragile» (2016) та "Седьмой почтовый" (2019). Книга «До востребования» увішла в лонг-ліст «Русской премии» (2011) в номінації поезія.
 
Автор двох дитячих книжок: «Фея по фамилии Дура» (2010, «Контакт-культура», Москва); «Самое важное желание» (2013, «Речь», ССанкт-Петербург), пізніше книги були перевидані видавництвом "[[Ранок" (видавництво, Харків)|Ранок]] на російській та українській мові; серії оповідань ФРАМ (2008-2012, «Амфора»), казки для дорослих «Легенда про одно» (2016, «Ахилл»).
 
Коротка проза видавалась у збірниках «Уже навсегда», «Заповедник сказок», «Страшные истории о зеркалах», «Один мужчина, одна женщина».
Рядок 51:
По оповіданням знято декілька ігрових та анімаційних фільмів. Разом с Євгенією Писаренко (Гомель) стала стала переможцем кінофестивалю «Киты» (2015г.) в номинації відеопоезія.
 
З 1997 по 2012 рік керувала львівським клубом [[Авторська пісня|авторської пісні]] "Послухайте".
 
Після шести років боротьби з онкологічним захворюванням пішла з життя 14.07.2019, в Харкові.
 
Похоронена у Львові, на [[Сихівський цвинтар|Сихівському кладовищіцвинтарі]].
 
== Джерела ==
Рядок 65:
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Поховані на Сихівському кладовищі]]