Демократичний централізм: відмінності між версіями

Після смерті Сталіна партія і радянська держава продовжили існування та функціонування на засадах Д.Ц. Коротка так звана «[[Хрущовська відлига|Хрущовська політична відлига]]» на прикінцінаприкінці 1950-х—початку 1960-х рр. ознаменувалася пропагандиськоюпропагандисткою тезою [[М. С. Хрущов]]а та ліберального крила керівництва КПРС про «''порушення Сталіним норм партійної демократії''» та «''поверненням до ленінських норм''». Але ця спроба поміркованої лібералізації зазнала швидкої поразки з боку консервативної [[Партноменклатура|партноменклатури]] і реставрації сталінських принципів побудови Партії та держави.

В [[1977]] році ці принципи доповнилися новою («[[брежнєв]]ською») редакцією [[Конституція СРСР|Конституції СРСР]], де головною новацією була славнозвісна '''Стаття 6''' про центральну та керівну роль [[КПРС]] в державі. В такому вигляді політичний устрій КПРС-СРСР проіснував до його повної деградації та розападурозпаду (''див. [[Розпад СРСР]]'') в [[1991]] р.