Вікіпедія

Микола II (російський імператор): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 106:
 
== Позбавлення трону ==
[[23 жовтня]] [[1915]] Микола II зайняв пост Верховного головнокомандувача російської армії. Невдачі на фронті, величезні втрати, розруха, голод викликали незадоволення самодержавством у всіх колах суспільства. [[Лютнева революція|Лютнева революція 1917]] в Росії ліквідуваласкасувала монархію. [[2 березня|2(15) березня]] Микола II [[Зречення Миколи II|зрікся престолу]]. [[8 березня|8(21) березня]] [[1917]] був заарештований в Олександрівському палаці ([[Царське Село]]) і відправлений в [[Тобольськ]], а згодом у [[Єкатеринбург]]. У ніч із 16 на 17 липня [[1918]] року Миколу II та членів його сім'ї розстріляли в Єкатеринбурзі.
 
== Вбивство ==
[[Файл:Nikolaus II. (Russland).jpg|thumb|200px|Микола ІІ Романов після зречення від престолу]]
[[Файл:AlexeiNicholas1917.jpg|міні|праворуч|270пкс|Микола II (ліворуч) за пилянням дров з єдиним сином-спадкоємцем — [[Олексій Миколайович|Олексієм]], 1917]]
 
Розстрілом Миколи ІІ та членів його родини керував комендант Дому особливого призначення [[Яків Юровський]]. Близько першої години ночі він доручив лікарю Боткіну розбудити імперське сімейство, попросити його одягтися та вийти. Щойно Микола ІІ вийшов у коридор, до нього звернувся Юровський. Він повідомив, що до Єкатеринбургу наближаються білі армії, і пояснив, що імператору треба спуститися у підвальне приміщення, щоб урятуватися від обстрілу. Микола ІІ попросив узяти з собою два стільці — для себе та дружини.
 
Щойно колишній імператор та його сім'я опинилися у підвалі, з'явилися група, на яку було покладено виконання розстрілу. Яків урочисто зачитав постанову Уралвиконкому. Імператор, не зрозумівши, про що йдеться коротко перепитав: «Що?». Саме в цей час виконавці підняли рушниці — усе стало зрозуміло. Як згадує один з охоронців, імператриця та донька Ольга намагалися перехреститися, але не встигли: почувся залп. Щоб провітрити приміщення від порохового диму, відкрили вікна та двері.
 
Мертві тіла почали укладати на носилки. Виявилося, що дехто з розстрілюваних були тільки сильно поранені, але живі. Стріляти повторно було не можна. Через відкриті двері постріли могли бути почуті ззовні. Тих, хто залишався живими, добили багнетами.<ref>Лаврин, А. П. 1001 смерть / А.&nbsp;П.&nbsp;Лаврин.&nbsp;— М. : РЕТЕКС, 1991.&nbsp;— 416 с.&nbsp;— ISBN 5-86638-001-3.</ref>
Рядок 125 ⟶ 126:
* 1999 року Микола ІІ, а також члени його сім'ї стали блаженними двох єпархій [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]], а у 2000 році їх було приєднано до святих [[РПЦ]]. З 2000 року Микола ІІ, а також члени його сім'ї визнаються [[РПЦ]], як [[Страстотерпець|страстотерпці]].
 
* Від грудня [[2005]] року нащадки імператорської сім'ї домагаються реабілітації розстріляної в 1918 імператорської сім'ї, однак Генеральна прокуратура Росії відмовляється визнавати загиблих жертвами політичних репресій, вважаючи їх жертвами кримінального злочину.
 
* Один з розстрільної команди вбивць Миколи ІІ [[більшовик]] [[Войков Петро Лазаревич|Петро Войков]]&nbsp;— його ім'я досі носять десятки топонімів, вулиць та визначних міст Росії&nbsp;— [[Москва|Москви]]<ref>[[ТАСС]]: [http://tass.ru/obschestvo/816593 Справороссы просят Собянина переименовать станцию метро «Войковская» в честь Манделы]</ref><ref>[[Комсомольська правда]]: [http://www.kp.ru/daily/24523.4/670662/ Когда имя убийцы царя и его семьи&nbsp;— большевика Войкова уберут с карты России?]</ref>, [[Єкатеринбург]]у, [[Іваново|Іванова]], [[Тула|Тули]], [[Сочі]], [[Воронеж]]у та багатьох інших.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_II_(російський_імператор)