Відмінності між версіями «Кирило і Мефодій»

нема опису редагування
(Скасовано останні 5 редагувань (5.57.68.175, 78.154.160.246, 81.162.252.14 і 81.162.242.149) і відновлено версію 27761353 Flavius1)
}}
 
[[Кирило'''Кири́ло Філософ|Кирило]]і (мирськеМефо́дій''' ім(''Мето́дій''я)&nbsp;—Костянтин; близькослов'янські [[827]]&nbsp;—просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янс[[14 лютого|того]] [[869]]) і його старший брат [[Мефодій Солунський|Мефодій]] (Методій) (мирське ім'я&nbsp;— Михаїл бл. [[815]]&nbsp;— помер між 6 квітня і 19 квітня [[885]] року) народились у місті Солунь (тепер [[Салоніки]], [[Греція]]) в сім'ї воєначальника. За походженням [[болгари]]<ref>[http://promacedonia.org/bugarash/ko/kratkozhitie.html Краткое житие Климента Охридского, написанное охридским епископом Дмитрием Хоматианом (с парал. текстом оригинала)]</ref><ref>[[:bg:Краткото житие на Климент Охридски|Краткото житие на Климент Охридски]]{{ref-bg}}</ref><ref>Кирилло-Мефодиевская энциклопедия., София., издание БАН (Болгарская Академия Наук), 1985</ref> (за менш популярною версією слов'яномовні [[греки]]<ref>Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2001-05, s.v. «Cyril and Methodius, Saints»</ref><ref>Encyclopedia Britannica, Encyclopedia Britannica Incorporated, Warren E. Preece&nbsp;— 1972, p.846</ref>).
'''Кири́ло і Мефо́дій''' (''Мето́дій'')&nbsp;— слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.
 
== Життя ==
[[Кирило Філософ|Кирило]] (мирське ім'я&nbsp;—Костянтин; близько [[827]]&nbsp;— [[14 лютого]] [[869]]) і його старший брат [[Мефодій Солунський|Мефодій]] (Методій) (мирське ім'я&nbsp;— Михаїл бл. [[815]]&nbsp;— помер між 6 квітня і 19 квітня [[885]] року) народились у місті Солунь (тепер [[Салоніки]], [[Греція]]) в сім'ї воєначальника. За походженням [[болгари]]<ref>[http://promacedonia.org/bugarash/ko/kratkozhitie.html Краткое житие Климента Охридского, написанное охридским епископом Дмитрием Хоматианом (с парал. текстом оригинала)]</ref><ref>[[:bg:Краткото житие на Климент Охридски|Краткото житие на Климент Охридски]]{{ref-bg}}</ref><ref>Кирилло-Мефодиевская энциклопедия., София., издание БАН (Болгарская Академия Наук), 1985</ref> (за менш популярною версією слов'яномовні [[греки]]<ref>Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. 2001-05, s.v. «Cyril and Methodius, Saints»</ref><ref>Encyclopedia Britannica, Encyclopedia Britannica Incorporated, Warren E. Preece&nbsp;— 1972, p.846</ref>).
 
З [[843]] [[Кирило Філософ|Кирило]] вчився у [[Константинополь|Константинополі]] при дворі візантійського імператора [[Михайло III|Михайла III]], де одним з його вчителів був [[Фотій І Великий|Фотій]]. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав [[філософія|філософію]] в [[Константинопольська вища школа|Константинопольській вищій школі]]. В [[840-ві|40]]-[[860-ті|60-х]] роках [[9 століття]] брав участь у диспутах з [[іконоборці|іконоборцями]] і [[іслам|мусульманами]] в [[Сирія|Сирії]]. Близько [[860]] року їздив з дипломатичною місією до [[хозари|хозарів]]. На шляху до хозарів зупинився в місті [[Херсонес Таврійський|Херсонесі]], в якому знайшов мощі святого [[Климент I|папи Климента]] (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у [[867]] до Риму.
 
[[Мефодій Солунський|Мефодій]] рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю [[Македонія (історична область)|Македонії]]. Був викладачем у [[Константинопольська вища школа|Константинопольській вищій школіКонстан]]. Постригшись <nowiki/>у ченці, став [[ігумен]]ом [[монастир]]я [[Поліхрон]] на березі [[Мармурове море|Мармурового моря]]. Влітку [[863]] року Кирило і Методій на запрошення [[Ростислав (князь великоморавський)|князя Ростислава]] переселились до [[Моравія|Моравії]], щоб проповідувати [[християнство]]. Пізніше Папа [[Адріан II]] дав на це дозвіл, а папа [[Іван VIII]] підтвердив йогомову.
 
Перед від'їздом [[Кирило Філософ|Кирило]] створив один з перших слов'янських [[алфавіт]]ів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив Кирило&nbsp;— [[кирилиця|кирилицю]] чи [[глаголиця|глаголицю]]). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги&nbsp;— вибрані місця з [[Євангеліє|Євангелія]], [[Псалтир]], [[Апостольські послання]].
 
За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в [[Єресь|єресі]]. В [[866]] на виклик Папи Римського [[Адріан II|Адріана II]] їздили до [[Рим]]у. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.
 
Після приїзду до Риму [[Кирило Філософ|Кирило]] помер. Похований у [[Базиліка Святого Климента|Базиліці Святого Климента]] у [[Рим]]і. [[Мефодій Солунський|Мефодій]] був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в [[870]] повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В [[882]]–[[884]] жив у [[Візантія|Візантії]]. В середині [[884]] повернувся до Моравії, де перекладав [[Біблія|Біблію]] на слов'янську мову.
 
Імена св. Методія та його учнів і брата&nbsp;— св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.<ref>Назаренко А. В. «Хазары, русь, луколяне, венгры»: народы Восточной Европы в «Баварском географе» // Древняя Русь в свете зарубежных источников.&nbsp;— М., 2000.&nbsp;— С. 292—295.</ref>
Анонімний користувач