Григорій Жаткович: відмінності між версіями

| місце смерті = {{Прапорець|USA}} [[Піттсбург]], [[Пенсильванія]], [[Сполучені Штати Америки|США]]

| діти =

'''Григорій-Ігнатій Павлович Жаткович''' ({{lang-rue|Ґріґорій-Ігнатій Жатковіч}}, {{lang-cs|Gregory Ignatius Žatkovich}}) ({{н}} {{ДН|20|12|1886}}, [[Голубине]], [[Береґ|Березький комітат]], [[Угорське королівство]], [[Австро-Угорщина]] — {{†}} {{ДС|26|3|1967}}, [[Піттсбург]], [[Пенсильванія]], [[Сполучені Штати Америки|США]]) — адвокат, журналіст, карпаторуський державний діяч, один із лідерів [[Закарпаття|закарпатської]] еміграції в [[Сполучені Штати Америки|США]]. Перший губернатор [[Підкарпатська Русь|Підкарпатської Русі]] (1920–1921).

Григорій-Ігнатій Жаткович народився в селі [[Голубине]] (нині село [[Свалявський район|Свалявського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]). У п'ятирічному віці з батьками переселився до США. Навчався в коледжах [[Нью-Йорк]]а і [[Піттсбург]]а (штат [[Пенсильванія]]). Закінчив юридичний факультет [[Пенсильванський університет|Пенсільванського університету]] ([[Філадельфія]]).

Як голова [[Американська народна рада угро-русинів|Американської народної ради угрорусинів]] 1918 року вів переговори з президентом США [[Вудро Вільсон]]ом і майбутнім президентом [[Чехословаччина|Чехословаччини]] [[Масарик Томаш Ґаріґ|Томашем Масариком]]. Один з ініціаторів проведення в листопаді [[1918]] року плебісциту серед своїх американських земляків, у ході якого вони більшістю голосів (67%) висловилися за приєднання [[Закарпаття|Закарпатської України]] до Чехословацької Республіки (ЧСР).

Весною [[1919]] року на чолі делегації американських русинів перебував у [[Париж]]і, [[Прага|Празі]] й [[Братислава|Братиславі]] з метою ознайомлення провідних діячів союзницьких держав та громадськості з волею американських русинів, а також у самому Закарпатті, де сприяв організації Руського клубу в [[Ужгород]]і та прийняттю рішення [[Центральна Руська Народна Рада|Центральною руською народною радою]] від [[8 травня]] про [[Ужгородський меморандум|приєднання краю до Чехословаччини]] на правах автономії.

У серпні 1919 року був призначений чехословацькою владою головою [[Директорія Підкарпатської Русі|Директорії Підкарпатської Русі]] — першого автономного уряду Закарпаття, а [[5 травня]] [[1920]] року президент ЧСР призначив його першим (тимчасовим) губернатором краю.