Михайло I Федорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Realdozor (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Augustus-ua (обговорення | внесок)
ОД, альтернативна псевдоісторія
Рядок 35:
}}
{{Othernames|Романов}}{{Otherpersons|Романов Михайло}}
'''Миха́йло Фе́дорович''' ({{ДН|22|7|1596|12}}, [[Москва]], [[Московське царство]] — {{ДС|23|7|1645|13}}, [[Москва]], [[Московське царство]]) — 9-й московський цар у [[1613]]–[[1645]]. За найбільш поширеною версією, був сином боярина [[Філарет (патріарх Московський)|Федора Романова]] (з 1619 — [[Філарет (патріарх Московський)|патріарх Філарет]]) і родоначальником династії. За іншою версією — другий син [[Федір I Іванович|Федора I Івановича]], онук [[Іван IV Грозний|Івана ІV Грозного]].
 
== Біографія ==
Вважається, що Михайло Федорович народився у 1596 р. у сім'ї боярина [[Філарет (патріарх Московський)|Федора Микитовича Романова]] і його дружини [[Шестова Ксенія Іванівна|Ксенії Іванівни (уродженої Шестової)]] і доводився двоюрідним племінником царю Федору Івановичу з московської гілки [[Рюриковичі|династії Рюриковичів]].<ref>{{Cite book|title=Романовы. История династии|last=Пчёлов Е. В.|first=|year=|publisher=|location=|pages=9—27|language=|isbn=}}</ref> Є також гіпотеза, що міг бути його сином&nbsp;— молодшим братом [[Борис Годунов|Бориса Федоровича (Годунова)]].<ref>{{Cite web|title="Крушение империи русских царей"|url=http://chronologia.org/cgi-bin/dcforum/dcboard.cgi?az=show_thread&om=9033&forum=DCForumID2&viewmode=all#2|website=chronologia.org|accessdate=2020-04-30|last=Александр Кас|first=|date=|publisher=|language=}}</ref>
 
Як відомо, провіднуПровідну роль в управлінні державою за Михайла Федоровича відігравали його близькі родичі (у 1619—1633 рр. фактично правив [[Філарет (патріарх Московський)|Федір Романов&nbsp;— патріарх Філарет]]).
На користь "антиромановської" версії свідчить загальновідома історія щодо походу поляків "за Михайлом Романовим" на Кострому, за участю відомого патріота руської землі [[Сусанін Іван|Івана Сусаніна]]. Начебто, польське військо [[Лжедмитрій I|Лжедмитрія]] йшло захопити неповнолітнього претендента на трон та стратити його, позбавившись конкурента. Проте, вони аж ніяк не могли знати напевно, що саме Михайла Романова буде обрано на престол Земським собором, бо це відбудеться тільки [[21 лютого]] [[1613]]&nbsp;р. До того ж, вибори монарха, як свідчать історики, будуть дуже важкі, двох-раундові та не передбачувані.
 
Достеменно розуміти, що Михайло Федорович є ''головним і'' ''єдиним'' претендентом на царський трон можна лише у випадку, якщо це&nbsp;— законний '''нащадок-син''' царя [[Федір I Іванович|Федора Івановича]]. Тоді все логічно: військо іншого "принца крові" [[Лжедмитрій I|Дмитра Івановича]] робить каральний похід до ставки неповнолітнього царевича у Костромі, щоб прибрати легітимного спадкоємця престолу.<ref>{{Cite web|title=Строим последовательную версию истории XVI-XVIII веков - Александр Кас|url=https://litresp.ru/chitat/ru/%D0%9A/kas-aleksandr/stroim-posledovateljnuyu-versiyu-istorii-16-18-vekov|website=litresp.ru|accessdate=2020-04-30}}</ref>
 
Як відомо, провідну роль в управлінні державою за Михайла Федоровича відігравали його близькі родичі (у 1619—1633 рр. фактично правив [[Філарет (патріарх Московський)|Федір Романов&nbsp;— патріарх Філарет]]).
 
У [[1618]]&nbsp;р., після спроби польського [[Владислав IV Ваза|королевича Владислава]] в [[1617]]–[[1618]]&nbsp;рр. захопити Москву, уклав [[Деулінське перемир'я]], за яким до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] відійшла [[Чернігівська земля|Чернігово-Сіверська земля]], захоплена [[Велике князівство Московське|Московським князівством]] у [[1503]]&nbsp;р. У цій війні на стороні польських військ брали участь українські козаки на чолі з гетьманом [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Петром Конашевич-Сагайдачним]].