Українці: відмінності між версіями

(→‎Етногенез: Виправлення відповідно до правил милозвучності української мови та правил вживання розділових знаків.)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Територія України є частиною того етнокультурного простору, де в різний час відбувалися процеси становлення [[індоєвропейці]]в, [[праслов'яни|праслов'ян]], [[слов'яни|слов'янських етнічних утворень]]<ref name="ЕІУ">[[Енциклопедія історії України]].&nbsp;— {{К.}} : [[Наукова думка]], 2005.&nbsp;— Т.3 (Е-Й).</ref>. Подніпров'є, Полісся, Лівобережжя&nbsp;— регіони формування/поширення археологічних культур, що асоціюються з індоєвропейцями (див.: [[дніпро-донецька культура]], [[середньостогівська культура]], [[ямна культура]]). Індоєвропейські племена були сучасниками племен-носіїв [[Трипільська культура|трипільської культури]], що мешкали на півдні Правобережжя. Появі на історичній арені слов'ян передувало тривале в часі існування гіпотетичного [[Балто-слов'янська мовна спільність|балтослов'янства]] (див.: [[культура шнурової кераміки]], [[тшинецька культура|тшинецько-комарівська культура]], [[сосницька культура]]), [[праслов'яни|праслов'янства]]. У I тисячолітті до н.&nbsp;е. в степах України кочували [[іранські народи|іраномовні]] племена, які контактували з присутніми неподалік від них культурами Подніпров'я, що мали відношення до формування праслов'янських спільностей (див.: [[чорноліська культура]], [[милоградська культура]]). У першій половині I тисячоліття н.&nbsp;е. у лісостеповій і лісовій зонах України існували [[зарубинецька культура]], волино-подільська культура, [[київська культура]] та «готська» [[черняхівська культура]], носіями яких повністю або частково були праслов'яни. На їхній основі в середині I тисячоліття н.&nbsp;е., після навали гунів, сформувалися такі ранньосередньовічні спільності, як [[корчацька культура|корчацька]], [[пеньківська культура|пеньківська]], [[колочинська культура|колочинська]], що асоціюються зі слов'янськими племінними союзами [[анти|антів]] та [[Склавіни|склавінів]].
 
За концепцією етногенезу українців, яку у XIX—XXI століттях творили [[Михайло Грушевський|М. Грушевський]], [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомаров]], [[Максимович Михайло Олександрович|М. Максимович]], [[Дашкевич Ярослав Романович|Я. Дашкевич]], [[Півторак Григорій Петрович|Г. Півторак]], [[Баран Володимир Данилович|В. Баран]], [[Залізняк Леонід Львович|Л. Залізняк]] та інші, український етнос постав на основі слов'ян, нащадків [[анти|антів]] та [[склавіни|склавінів]]&nbsp;— літописних [[Поляни (східні)|полян]], [[Волиняни|волинян]], [[сіверяни|сіверян]], [[тиверці]]в, [[деревляни|деревлян]], [[уличі]]в, [[білі хорвати|білих хорватів]] та [[дреговичі]]в, інтегрованих у середньовічній [[Київська Русь|руській (українській) державі]]<ref>''Грушевський М''. Історія України-Руси. Том I. Розділ IV.</ref><ref>Залізняк Л. Л. [http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/10720/Zaliznyak_Etnohenez_ukrayintsiv_yikhnikh.pdf Етногенез українців та їхніх сусідів з позиції сучасної етнології] // Наукові записки.&nbsp;— К, 1997&nbsp;— Т.2&nbsp;— С. 52—60.</ref>. Слід зазначити, що український етнокультурний комплекс, маючи у своїй основі праслов'янський компонент, також увібрав у себе , ймовірно, іранський (спадок [[скіфи|скіфів]], [[сармати|сарматів]]), германський (спадок [[готи|готів]]), балтський, фракійський, кельтський елементи<ref>Залізняк, Леонід. [http://tyzhden.ua/History/67624 Генний код українців та їхніх сусідів очима археології] // [[Український тиждень]].&nbsp;— 2012. №&nbsp;50. С. 46-51.</ref><ref>''Залізняк Л. В.'' Етногенез українців та їхніх сусідів з позиції сучасної етнології // Наукові записки НАУКМА. Т. 2 (Культура). 1997.</ref>. У середньовіччя в етногенезі українців взяли участь германці ([[варяги]]), а крім того, українці асимілювали вихідців з [[тюрки|тюркських]] народів.
 
Існує також [[трипільці|трипільсько]]-індоєвропейська теорія походження українців, над творенням якої працювали такі дослідники, як [[Хвойка Вікентій В'ячеславович|В. Хвойка]], [[Щербаківський Вадим Михайлович|В. Щербаківський]], [[Пастернак Ярослав Іванович|Я. Пастернак]].
105

редагувань