Мамелюки: відмінності між версіями

[[Файл:Mamelouk syrien, 1799.jpg|250px|thumb|МамлюкМамелюк (1779).]]

'''Мамелю́к'''<ref>{{СУМ-11|Мамелюк}}</ref> (мн. мамелю́ки; ''араб''.مملوك)&nbsp;— воїн [[раб]]ського походження, навернений до [[іслам]]у; підлеглий царя (маліка) в деяких ісламських країнах, зокрема, в мусульманському [[Єгипет|Єгипті]]. Схоже піхотне військо, сформоване [[XIV]] &nbsp;ст. у [[Османська імперія|Османській імперії]], звалось [[яничари]].

[[Файл:Ottoman Mamluk horseman circa 1550.jpg|250px|міні|Озброєння османського мамлюкамамелюка (1550).]]

[[Файл:Mamluke.jpg|250px|thumb|МамлюкМамелюк (1810).]]

[[Файл:Dupre-Mameluk.jpg|250px|thumb|МамлюкМамелюк (1825).]]

Згідно з правилами словоутворення семітських мов у слова виділяється корінь (кістяк приголосних)&nbsp;— МЛК, від якого за моделлю (додаванням голосних і приголосних) утворюється нове слово&nbsp;— маМеЛюК (маМЛюК).

Таким чином мамлюкмамелюк&nbsp;— «той, хто біля царя», «прибічник царя». У османській турецькій мові цьому слову відповідає слово&nbsp;— яничар. До речі слово «яничар» за однією з версій походить від слів «ян» («yan»&nbsp;— «бік») і «чар» («car»&nbsp;— цар, голова).

Інша версія походження слова&nbsp;— від слова «малаъамала'а» (володіти). Тоді «мамлюкмамелюк»&nbsp;— «той, ким володіють», «раб».

[[Файл:El dos de mayo de 1808 en Madrid.jpg|thumb|250px|'' 2-е травня 1808: Вбивство мамлюківмамелюків, Франциско Гойя, (1814)]]

Перші мамлюкимамелюки служили [[Аббасидський халіфат|АббасидАббасидським]]ським [[халіф]]ам (султанам) наприкінці 9го століття у [[Багдад]]і. МамлюцтвоМамелюцтво було подальшим розвитком попередньої системи гулямства (ар. «гулям»&nbsp;— раб), впровадженої халіфом [[аль-Му'тасім]]ом, тобто перетворення військовополонених на варту халіфа. Ця система припинила своє існування після заворушень і вбивства 4х каліфів поспіль у 860-х роках, і на її основі була створена система мамлюцтвамамелюцтва. Головна різниця полягала в тому, що мамлюкимамелюки набиралися з дітей і отримували ісламську освіту. Аббасиди набирали їх з Причорномор'я&nbsp;— [[Черкесія]], [[Грузія]], а також Великого Степу, зокрема степів півдня України і Росії. До мамлюківмамелюків потрапляли діти, продані в рабство бідними родинами степовиків або украдені работоргівцями&nbsp;— грецькими, римськими, тюркськими, арабськими та ін.

Вважається, що переважну частину мамлюківмамелюків складали люди тюркського і кипчацького походження (відомі як [[половці]]). Питання мамлюківмамелюків зі слов'яномовних племен досі не досліджено. Слід звернути увагу також на те, що мамлюцтвомамелюцтво має спільні риси з іншими військовими утворенням тих часів&nbsp;— Римської Імперії (війська з рабів-варварів), Візантії, Монголо-Татарської Імперії і Золотої Орди (набір у військо в ранньому віці і на все життя, навчання верховій їзді, постійне життя в таборах), Османська Імперія (назви «мамлюкмамелюк» і «яничар» виражали схожі поняття в різних її краях). Елементи тієї самої структури простежуються і в організації козацького війська до XVII &nbsp;ст. (а в деяких рисах і до XIX &nbsp;ст.).

МамлюцтвоМамелюцтво давало правителям війська, які не були пов'язані з існуючою структурою влади. Місцеві воїни часто були відданіші своїм місцевим старійшинам (шейхам), сім'ям або знаті, ніж султану чи халіфу. Якщо якийсь вождь виступав проти правителя, часто було неможливо впоратися з ним, не викликавши незадоволення знаті. МамлюкиМамелюки були чужинцями, повністю залежними від правителя, і тому були йому відданіші.

Після прийняття мамлюкоммамелюком ісламу, він проходив підготовку кіннотника. МамлюкиМамелюки повинні були дотримуватись правил поведінки ''фурусійа'' ([[вершник|вершництва]], араб. «фараса»&nbsp;— їздити верхи), які дуже нагадували відповідні правила поведінки лицарів у середньовічній Європі&nbsp;— щедрість, мужність, а також вивчення тактики кінноти, верхової їзди, стрільби з лука і лікування ран.

МамлюкиМамелюки проводили у своїх таборах більшу частину життя. Їхні розваги включали змагання по стрільбі з лука, верхової їзди, щонайменше двічі на тиждень. Це давало змогу їм постійно бути у потрібній бойовій формі.

Султани мали найбільше число мамлюківмамелюків, але інші еміри також могли мати свої війська. Багато мамлюківмамелюків виростало до високих позицій в імперії, в першу чергу в армії. На початку їхній статус був неспадковим, і сини не могли наслідувати їх батьків. Але з часом, у таких місцях, як Єгипет, мамлюцькімамелюцькі сили були пов'язані з місцевою владою і отримали великий вплив на владу.

== Влада мамлюківмамелюків в Єгипті ==

МамлюцькеМамелюцьке султанство у Єгипті бере витоки з династії [[Аюбіди|Аюбідів]], яку [[Саладін]] (Салах ад-Дін) заснував в [[1174]]. Разом зі своїм дядьком, Шіркухом, він завоював [[Єгипет]] для [[Нур ад-Дін]]а (араб. «Світла Віри»), [[Зенгіди|зенгідського]] еміра [[Дамаск]]а в [[1169]]. Близько [[1189]], після падіння Єрусалиму, [[Саладін]] укріпив владу цього роду над Середньою Азією.

Після смерті Саладіна його сини почали конфліктувати щодо поділу імперії, і кожен намагався оточити себе мамлюцькимимамелюцькими військами.

Близько 1200, брат Саладіна, ''аль-Аділ'' (араб. «Благородний»), зміг зосередити владу в імперії у своїх руках, підкоривши, знищивши або ув'язнивши своїх братів і племінників. З кожною перемогою ''аль-Аділ'' приєднував підкорені мамлюцькімамелюцькі загони до своїх. Цей процес було повторено після смерті ''аль-Аділа'' [[1218]]&nbsp;року і після смерті його сина аль-Каміла у [[1238]]. Аюбіди отримали сильну владу завдяки підтримці мамлюківмамелюків і почали залучати їх до внутрішньої політики султанату.

=== Наступ франків і мамлюцькиймамелюцький переворот ===

У червні [[1249]] війська європейських християнських держав у рамках [[Сьомий хрестовий похід|7-го хрестового походу]] висадилися в Єгипті під проводом короля Франції [[Людовик IX (король Франції)|Луї IX]] і взяли Дам'єтту. Єгипетські війська спочатку відступили. Коли султан Єгипту ''ас-Саліх Айюб'' помер, влада на короткий час перейшла до його сина ''ал-Муаззама Тураншаха'', а потім до його дружини ''Шаджар аль-Дурр'', (або Шаджарат уль-Дур). Вона й розпочала протинаступ за підримки мамлюківмамелюків. Загони командира Бейбарса розбили війська Луї. Самого короля взяли у полон у березні [[1250]] року і отримали за нього викуп 250 тисяч ліврів<ref>[[Thomas Madden|Madden, Thomas F.]] ''Crusades the Illustrated History''. 1st ed. Ann Arbor: University of Michigan P, 2005. 159</ref>.

Політична потреба у вожді змусила ''Шаджар'' одружитися з командиром мамлюківмамелюків ''Айбаком''. ''Айбак'' був пізніше вбитий у своїй лазні. Після боротьби за владу його місце зайняв ''Кутуз''. Саме він формально заснував Бахрійське султанство і першу династію мамлюківмамелюків.

Перша мамлюцькамамелюцька династія була названа Бахрійською, за іменем одного з полків, Бахірія або «морський» полк. Назва Бахрі (بحري «морський, річковий») стосувалася їхньої бази на острові аль-Маніаль («острів на Нілі»). Полк складався переважно з [[кипчак]]ів ([[половці]]в).

=== МамлюкиМамелюки і монголи ===

Коли монгольські війська [[Хулагу-хан|хана Хулагу]] пограбували [[Багдад]] і взяли [[Дамаск]] у [[1258]] році, один з тих, хто втік з Дамаску, був воєначальник мамлюківмамелюків Бейбарс. Він втік до Каїру. Коли Хулагу почав вимагати здати [[Каїр]], [[Кутуз]] вбив послів Хулагу і з допомогою Бейбарса зібрав війська. Хулагу був змушений їхати на Схід у зв'язку зі смертю великого хана [[Мунке|Монгке]], але він залишив свого підлеглого, християнина Кітбуку замість себе. Кутуз завів монгольське військо у засідку біля річки [[Оронт]], переміг їх у битві [[Айн-Джалут]] ([[1260]]), захопив і стратив Кітбуку.

Після великої перемоги Кутуз був вбитий мамлюкамимамелюками. За переказами, саме Бейбарс брав участь у вбивстві. У наступні століття влада буде передаватися подібним чином, середній час правління мамлюцькогомамелюцького правителя&nbsp;— 7 років.

Другий раз мамлюкимамелюки розбили монголів біля Хомса в [[1260]] і почали тіснити їх на схід. Вони утвердили свою владу над Сирією, укріпили місцевість, проклали поштові шляхи, і сформували дипломатичні зв'язки з місцевими князями. Війська Бейбарса також знищили останні християнські держави ([[хрестоносці]]в) на Близькому Сході.

МамлюкиМамелюки також відбили нові напади монголів в Сирії у [[1271]], [[1281]] (друга битва біля Хомса), 1303/1304 і 1312. Вони були розбиті монголами і християнськими військами у битві біля Ваді аль-Хазандар в 1299.

Існують згадки про мамлюківмамелюків про час завоювання мусульманами християнського Єгипту (зокрема Александрії&nbsp;— сучасного Каіру). Деякі західноєвропейські історики XIX &nbsp;ст. саме мамлюкаммамелюкам приписали знищення [[Александрійська бібліотека|Александрійської бібліотеки]], а також розграбування і плюндрування єгипетських пірамід і сфінкса (точно відомо, що цим займалися також війська Наполеона&nbsp;— про що в шкільних підручниках історії жодної згадки).

* МамлюкиМамелюки грузинського походження в Єгипті зберігали свою рідну мову, намагалися бути в курсі того, що відбувається на Кавказі, приймали в гостях своїх батьків та інших родичів, посилали подарунки членам своєї сім’їсім'ї або давали грошей на спорудження необхідних будівель (у тому числі захисних веж чи навіть християнських храмів) в їх рідних місцях в Грузії. Грузинські мамлюкимамелюки всіляко підтримували один одного через сильно розвинене почуття етнічної солідарності.<ref>''The Arab Lands under Ottoman Rule: 1516—1800''. Jane Hathaway, Karl Barbir. Person Education Limited, 2008, pp. 99. ISBN 978-0-582-41899-8.</ref>

* МамлюкМамелюк [[Рустам Раза]] був охоронцем [[Наполеон I Бонапарт|Наполеона Бонапарта]]