Карибська криза: відмінності між версіями

[[1962]] року уряд [[Куба|Куби]] звернувся до [[СРСР]] з проханням надати їй військову допомогу, щоб захиститися від спроб [[США]] («[[Операція ву Затоцізатоці Свиней]]») скинути уряд [[Фідель Кастро|Фіделя Кастро]]. Лідер [[СРСР]] [[Микита Хрущов]] погодився надати цю допомогу. Він разом із керівництвом Радянського Союзу дійшов висновку, що найефективнішим способом захисту буде розміщення там [[зброя|ядерної зброї]]. Причиною такого рішення було й те, що навколо СРСР — у [[Туреччина|Туреччині]] й [[Італія|Італії]] — Сполучені Штати розмістили ракети з ядерними боєголовками, які могли досягати об'єктів на території [[СРСР]] за 5-10 хвилин. Радянські ж [[міжконтинентальна ракета|міжконтинентальні ракети]] території США — за 25 хвилин. Тому радянське керівництво не могло не скористатися нагодою змінити ситуацію на свою користь.

На [[Куба|Кубі]] було розгорнуто всю наявну зброю, включно з ядерною. У відповідь президент [[США]] [[Кеннеді Джон Фітцджеральд|Джон Кеннеді]] оголосив морську блокаду [[острів|островострова]]а [[Куба]], яка передбачала обшук всіх кораблів, що прямували на острів, з метою недопущення туди радянських військ і зброї. Війська [[НАТО]] і країн [[Варшавський договір 1955|Варшавського договору]] були переведені в стан постійної готовності. Таким чином світ підійшов до межі початку нової війни. 24 жовтня 1962 р. п'ять радянських кораблів підішли впритул до зони блокади і зупинились. Лідери США та СРСР [[Джон Кеннеді]] та [[Хрущов]] в останню мить (за три години до можливого удару США по Кубі) змогли домовитися. Домовленість полягала у взаємних поступках обох країн: