Котушка індуктивності: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 169:
Кількість півкіл (дуг) в умовній графічній познаці (УГП) котушок і дроселів може бути довільною. Найчастіше кількість півкіл обирають рівною чотирьом або ж у залежності від зручності їх сполучення на принципових схемах із познаками інших елементів ([[резистор]]ів, [[конденсатор]]ів тощо). Залежно від конфігурації принципової схеми виводи обмотки спрямовують або в один бік (''L2, L10''), або у протилежні сторони (''L1, L3, L4, L5''). Якщо необхідно показати відвід, то лінію електричного зв'язку приєднують у місці сполучення півкіл або посередині одного з них (''L4''), при чому крапка у місці сполучення не ставиться.
 
Літерно-цифрова позиційна познака котушок і дроселів містить літеру ''L'' і порядковий номера елемента поза схемісхемою. Поряд (вище або справа) можна вказувати індуктивність, зазвичай у [[Генрі|мілігенрі]] чи мікрогенрі (''L3'').
 
Якщо котушка чи дросель має магнітопровід, УГП доповнюють відрізком суцільної або пунктирної лінії, розташованої із «зовнішнього» боку півкіл. При цьому магнітопроводи з карбонільного заліза, сендасту чи інших магнітодіелектричних матеріалів зображують штриховою лінією (''L5''), з фериту або феромагнітного сплаву ([[електротехнічна сталь]], [[пермалой]]) — суцільною лінією (''L6''). Магнітопроводи з немагнітних матеріалів ([[мідь|міді]], [[алюміній|алюмінію]] тощо) позначають як і феромагнітні, але поряд з УГП вказують символ [[хімічний елемент|хімічного елемента]] металу (''L7'').