Вікіпедія

Людина економічна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення, стиль, шаблон
Рядок 1:
{{otheruses|Людина (значення)}}
[[Файл:Homo economicus (5566264935).jpg|міні]]
'''Люди́на економі́чна''' (''{{lang-la|Homo Economicus''}}) або '''економічна людина''' — концепція людей в деяких [[економічні теорії|економічних теоріях]] як повністю [[Раціональність|раціональних]] і вузько [[розумний егоїзм|корисливих]] діячів, які мають здатність виносити судження стосовно своїх суб'єктивно визначених цілей.
 
Ця теорія різко відрізняється від концепції '''[[Людина взаємна]]''' (''Homo reciprocans''), яка стверджує, що людина в першу чергу мотивована бажанням співпрацювати та поліпшувати своє середовище.
 
== Походження терміну ==
Термін "«людина економічна"» вперше був використаний наприкінці ХІХ століття критиками роботи [[Джон Стюарт Мілль|Джона Стюарта Мілля]] про політичну економію. Нижче представлений уривок із роботи Мілля, який згадували критики: «[Політична економія] не ставиться до всієї природи людини як до модифікованого соціального становища, а також до усієї поведінки людини у суспільстві. Вона ставиться до нього виключно як до істоти, яка бажає володіти багатством і яка здатна досягати цієї мети, аналізуючи порівняльну ефективність засобів її досягнення».
 
Пізніше в тій же ж роботі Мілль заявив, що пропонує "«довільне визначення людини як істоти, яка неминуче робить те, завдяки чому може отримати найбільшу кількість необхідного, зручності та розкоші, з найменшою кількістю праці та фізичної самозречення, за допомогою яких їх можна отримати».▼
"[Політична економія] не ставиться до всієї природи людини як до модифікованого соціального становища, а також до усієї поведінки людини у суспільстві. Вона ставиться до нього виключно як до істоти, яка бажає володіти багатством і яка здатна досягати цієї мети, аналізуючи порівняльну ефективність засобів її досягнення".
 
[[Адам Сміт]] у «Теорії моральних почуттів» стверджував, що люди співчувають добробуту інших. З іншого боку, у "«Багатстві націй"» Сміт писав: «Ми очікуємо на наш обід на від доброзичливості м'ясника, пивовара чи пекаря, а зважаючи на їх власний інтерес.»▼
▲Пізніше в тій же ж роботі Мілль заявив, що пропонує "довільне визначення людини як істоти, яка неминуче робить те, завдяки чому може отримати найбільшу кількість необхідного, зручності та розкоші, з найменшою кількістю праці та фізичної самозречення, за допомогою яких їх можна отримати».
 
▲[[Адам Сміт]] у «Теорії моральних почуттів» стверджував, що люди співчувають добробуту інших. З іншого боку, у "Багатстві націй" Сміт писав:
 
"Ми очікуємо на наш обід на від доброзичливості м'ясника, пивовара чи пекаря, а зважаючи на їх власний інтерес."
 
Цей коментар тепер описує того самого раціонального, зацікавленого у власній вигоді працівника, який бажає поменше працювати, якого запропонував Мілль.
 
Економісти наприкінці 19 століття - — такі як Френсіс Еджворт, Вільям Стенлі Джевонс, [[Леон Вальрас]] та [[Вільфредо Парето]] - — будували математичні моделі на цих економічних припущеннях. У 20 столітті [[теорія раціонального вибору]] [[Ліонель Роббінс|Ліонеля Роббінса]] стала домінувати у мейнстрімній економіці (mainstream economics). Термін «людина економічна» тоді набув більш конкретного значення: людина, яка раціонально діяла на повному знанні з власного інтересу та прагнення до багатства.
 
== Економісти про людину економічну ==
Рядок 24 ⟶ 20:
=== Людвіг фон Мізес ===
{{Вікіцитати|Людвіг фон Мізес}}
«Основна шкода ...… полягає у віддаленні економічної теорії від аналізу реальності. Більшість епігонів економістів-класиків бачили задачу економічної науки у вивченні не подій, які дійсно відбуваються, а лише тих сил, які деяким, не зовсім зрозумілим чином, визначили виникнення реальних подій. За їхньою думкою, економічна наука не ставить насправді за мету пояснити процес формування ринкових цін, а намагається описувати невизначену взаємодію різноманітних факторів, які відіграют роль у ціноутворенні. По суті, вона вивчає не живих людей, а так звану "людину„людину економічну"економічну“, фантома, який має дуже мало спільного з реальними людьми»<ref>Mises, Ludwig von. [https://cdn.mises.org/Ultimate%20Foundation%20of%20Economic%20Science_3.pdf The Ultimate Foundation of Economic Science: An Essay on Method], 1962</ref>. ([[Людвіг фон Мізес]] "«Первинні основи економічної науки"»)
 
== Див. також ==
Рядок 30 ⟶ 26:
* [[Джон Стюарт Мілль]]
* [[Джеремі Бентам]]
* [[Теорія раціонального вибору]]
 
== Література ==
 
* Предко О. І. [http://www.economy.in.ua/pdf/6_2015/12.pdf Вчення про "«економічну людину"»: зміна парадигм] / О. &nbsp;І. &nbsp;Предко, М. &nbsp;Є. &nbsp;Предко // Економіка та держава. -&nbsp;— 2015. -&nbsp;— № &nbsp;6. -&nbsp;— С. 50-53
 
== Джерела ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Людина_економічна