Стефан Пермський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
мНемає опису редагування
Рядок 34:
За переказами, ще в дитинстві Стефану передрікли, що він стане хрестителем «перм'яцького народу» (тобто пермських угро-фінських народів). Начебто і під впливом цих віщувань він виправився до [[Ростов Великий|ростовського]] монастиря Святого Григорія Богослова задля підготовки до [[місіонер]]ського служіння. Думку молодого аскета послужити подвижницькою працею для пермського народу було схвалено тодішніми руськими церковниками.
[[Файл:Trinity Zuryanskaya.jpg|thumb||left|160пкс|''[[Ікона]] «Зирянська Трійця», написана, за переказом, Стефаном Пермським'']]
Щоб використовувати у своєму місіонерстві [[Святе Письмо]] і твори [[Отці Церкви|отців Церкви]], Стефан вивчив [[Грецька мова|грецьку]], а для вдалого проповідування серед комі удосконалив свою [[Мова комі|комі-зирянську]]. Незабаром просвітитель узявся до [[переклад]]у на комі [[Богослужіння|церковної служби]], що було безпрецендентним у історії народів, землі яких включалися до складу Московської держави. Стефану Пермському належить заслуга у здійсненні ще одного великого досягеннядосягнення — він упорядкував зирянську абетку ''[[анбур]]'', спеціально для цього розробивши власну систему літер, які переважно були видозміненими [[Грецька азбука|грецькими]]. Відвідавши Устюг, Стефан переконався у життєвості свого творіння — земляки зиряни виявились здібними до засвоєння нових понять (в т.ч. і абстрактних), формування думок (в т.ч. і дидактичних) власною мовою, використовуючи своє власне письмо.
 
Стефан вирушив до [[Москва|Москви]], де отримав благословення Митрополита Києво-Московського і всієї Русі св. [[Олексій (Бяконт)|Олексія (Бяконта)]] і був наставлений в [[пресвітер]]и. Великий князь [[Дмитро Донський]] дав йому охоронну грамоту. В [[1379]] році 40-річний Стефан направляється у ''Перм Вичегодську'', щоб розпочати свою місіонерську діяльність.