Відмінності між версіями «Нова Скварява»

53 байти додано ,  11 місяців тому
Мітка: редагування коду 2017
У 1879 р. в селі проживав [[Іван Франко]].
 
Довгий час була [[королівщина|королівщиною]], а потім входила до маєтностей Жолкевських та Собєських. Княгиня Марія Кароліна з Собєських де Бульйон ({{lang-fr|de Boullion}}) — донька короля Яна III — продала «Жовківський ключ» з обома селами у 1740 р. князю Михайлу Радзивіллу. Наприкінці XVIII ст. Радзівілли розпродали всі маєтності, які дісталися їм від Собєських — Нову Скваряву придбали Болоз-Антоневичі зі Станіславова[[Івано-Франківськ|Станиславова]] — шляхетський рід вірменського походження, які отримали у 1789 році від цісаря Йозефа ІІ австрійське дворянство.
 
На початку XIX століття нові власники села збудували тут збережений досі класицистичний маєток, оточений парком. Зведений у 1807 році класицистичний двір''' Юзефа Болоз-Антоневича '''хоч і зберігся, та вся старовина звідти за радянські роки вивітрилася. Бо, бачте, в панській резиденції зараз резиденція сільрадівська. В усіх десяти панських покоях. Витримані в єдиній стилістиці меблі з палацу були частково розграбовані у Першу світову. Напевно, як і олійні картини з XVIII ст. — переважно на міфологічні теми. Навколо палацику на горі Гарай колись простягався парк — не надто великий, проте там росло кілька ду-у-уже старих, кількасотлітніх дубів. Газон перед будинком був оточений трояндами.  До маєтку колись від Глинська вела алея, яка начебто ще походила з часів Яна ІІІ (див. фото праворуч).
 
Останньою власницею Нової Скваряви була Юлія з Жарських Семенська (Сємєнська).  
157 357

редагувань