Відмінності між версіями «Цеглинський Григорій Іванович»

формат+категорії
м
(формат+категорії)
'''Цегл́инський Григóрій Цегл́инський''' ([[1855]] -- —†[[1912]], ''Відень''), гром. діяч, педагог і письм., родам з Калуша. По закінченні Віденського Ун-ту учитель Акад. гімназії у Львові, одночасно ред. «Зорі» (1887-88) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]]. З 1888 дир. Пере. миськоїПеремиської Держ. гімназії (до 1895 паралельних укр. класів при поль. гімназії) і культ.-осв. (серед ін. спричинився до заснування Укр. ІнтуІн-ту для дівчат, гол. «Укр. Бесіди»), екон. і політ. діяч. З 1907 посол до австр. парляменту у Відні (чл. Президії Укр. Парляментарного Клюбу), там і помер. Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. міщанство, шляхту й інтеліґенцію: «Тато на заручинах», «Соколики» (1884), «Шляхта ходачкова» (1886) та ін.; драми дидактичного характеру: «Ворожбит» і «Кара совісти» (1895), оп., вірші, ст., про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
 
З 1907 посол до австр. парляменту у Відні (чл. Президії Укр. Парляментарного Клюбу). Помер У Відні.
 
Літ. діяльність припадає гол. на львівський період. Комедії, в яких Ц. критикував гал. [[міщанство]], шляхту й інтеліґенцію:
*«Тато на заручинах»,
*«Соколики» (1884),
*«Шляхта ходачкова» (1886) та ін.;
 
драми дидактичного характеру:
*«Ворожбит» і
*«Кара совісти» (1895),
 
оп., вірші, ст., про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
 
===Література===
{{bio-stub}}
 
 
[[Категорія:Економісти]]
[[Категорія:Персоналії Це]]
[[Категорія:Економісти]]
[[Категорія:Педагоги]]
[[Категорія:Посли Австрійського парламенту]]
127 915

редагувань