Ліцензія на програмне забезпечення: відмінності між версіями

До кінця 60-х років ХХ ст., комп'ютери(великі електронно-обчислювальні машини) у [[Сполучені Штати Америки|США]] та Західній Європі зазвичай орендувались, а не продавались<ref>{{Cite web|url=https://archive.org/details/historyofmodernc00ceru_0/page/128|title=https://archive.org/details/historyofmodernc00ceru_0/page/128|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.leasegenie.com/History_of_Leasing.html|title=http://www.leasegenie.com/History_of_Leasing.html|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Сервіс та все доступне програмне забезпечення постачалися, як правило, виробниками без окремої оплати(до 1969 року). Постачальники комп'ютерів зазвичай надавали клієнтам вихідний код встановленого програмного забезпечення. Клієнти, які розробляли власне програмне забезпечення, часто надавали його безкоштовно для інших<ref>{{Cite web|title=gnu.org|url=https://www.gnu.org/gnu/gnu-history.en.html|website=www.gnu.org|accessdate=2020-05-03|language=en}}</ref>.

У 1969 р. [[IBM]], проти якої було порушено антимонопольні судові процеси, призвела до зміни в галузі, почавши окремо стягувати плату за програмне забезпечення [[Мейнфрейм|мейнфреймів]] та за самі мейнфрейми<ref>{{Cite news|title=Origins of software bundling|url=https://ieeexplore.ieee.org/document/988580/|work=IEEE Annals of the History of Computing|date=2002-01|accessdate=2020-05-03|issn=1934-1547|doi=10.1109/85.988580|pages=57–58|volume=24|issue=1|first=E.W.|last=Pugh}}</ref><ref>{{Cite book|title=IBM's Unbundling Decision: Consequences for Users and the Industry. Programming Sciences Corporation.|last=Hamilton|first=Thomas W.|year=1969|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>, роз’єднавшимроз’єднавши [[Апаратне забезпечення|апаратне]] та [[програмне забезпечення]]<ref>{{Cite web|title=IBM - Archives - History of IBM - 1960 - United States|url=https://www.ibm.com/ibm/history/history/decade_1960.html|website=www.ibm.com|date=2003-01-23|accessdate=2020-05-03|language=en-US}}</ref>.

«Відкритий лист для любителів» [[Білл Гейтс|Білла Гейтса]] в 1976 році був відповіддю на поширення порушень авторських прав на програмне забезпечення, зокрема інтерпретатора [[Microsoft]] [[Altair BASIC]], цим він нагадав своїй аудиторії, що використання програмного забезпечення без дозволу власника, є крадіжкою, і гальмує можливість для програмістів розробляти якісне програмне забезпечення<ref>{{Cite web|url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/14/Bill_Gates_Letter_to_Hobbyists.jpg|title=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/14/Bill_Gates_Letter_to_Hobbyists.jpg|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

За словами Брюстера Кале, юридична характеристика програмного забезпечення також змінилася завдяки Закону про авторські права США 1976 року<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=-1jUr0JrYEk|title=https://www.youtube.com/watch?v=-1jUr0JrYEk|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

Починаючи з лютого 1983 р., IBM прийняла модель "тільки об'єкт-код " для свого програмного забезпечення та припинила надання значної частини вихідного коду навіть ліцензованим користувачам<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=Pm8P4oCIY3g&t=3m15s|title=Cantrill, Bryan (2014-09-17). "Corporate Open Source Anti-patterns"|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite book|url=https://books.google.com/books?id=4Wgmey4obagC&pg=PA8&lpg=PA8&dq=1983object-only+model+IBM&hl=en|title=Computerworld|last=Enterprise|first=I. D. G.|date=1985-03-18|publisher=IDG Enterprise|language=en}}</ref>. З цього року програмне забезпечення, подане у [[Машинні коди|машинних кодах]], стало об'єктом, на який поширювалось законодавство про авторське право в Сполучених Штатах (відповідно до рішення по процесу [[Apple Inc.|Apple]] проти Франкліна<ref>{{Cite web|title=Impact of Apple vs. Franklin Decision:|url=http://internetlegal.com/impact-of-apple-vs-franklin-decision/|website=InternetLegal.com|date=2012-12-18|accessdate=2020-05-03|language=en-US|first=Rob|last=Hassett}}</ref>), перед цим це поширювалось тільки на вихідний код програми<ref>{{Cite web|title=Rob Landley's blog thing for 2009.|url=http://landley.net/notes-2009.html|website=landley.net|accessdate=2020-05-03}}</ref>. Крім того, зростаюча доступність мільйонів комп'ютерів на основі тієї ж самої мікропроцесорної архітектури створила вперше нефрагментований і достатньо великий ринок програмного забезпечення, яке поширювалось у бінарному форматі<ref>{{Cite web|title=Rob Landley's blog thing for 2009.|url=http://landley.net/notes-2009.html|website=landley.net|accessdate=2020-05-03}}</ref>.

! scope="col" | [[Permissive license|Дозвільна ліцензія]]

! scope="col" | [[Freeware]]/[[Shareware]]/<br>[[Freemium]]

! scope="col" | [[Proprietary software|Власницька ліцензія]]

| Приклад ||[[SQLite]], ImageJ || [[Apache HTTP Server|Apache web server]], [[ToyBox]] || [[Linux|Linux kernel]], [[GIMP]], [[Open Broadcaster Software|OBS]] || [[Irfanview]], [[Winamp]], ''[[League of Legends]]'' || [[Windows]], theбільшість majorityкомерційних ofвідеоігор commercialі video games and theirїх [[Digital rights management|DRMsDRM]], [[Spotify]], [[xSplit]], [[Tidal (service)|TIDAL]]|| Server-sideСерверні<br>[[Cloud computing|хмарні]] programsзастосунки andта servicesсервіси,<br>банківське forensicта applications,програмне andзабезпечення other line-of-businessдля workбізнесу.

Більшість програмного забезпечення охороняється законодавством про авторське право, яке поряд із договірним законодавством, патентами та комерційною таємницею забезпечує правову основу для власника встановлювати виключні права щодо використання та поширення комп'ютерних програм<ref>{{Cite web|title=Overreaching Provisions in Software License Agreements|url=http://jolt.richmond.edu/jolt-archive/v1i1/liberman.html|website=jolt.richmond.edu|accessdate=2020-05-03}}</ref>.

Постачальник програмного забезпечення визначає конкретні умови використання [[Ліцензійна угода з кінцевим користувачем|ліцензійної угоди з кінцевим користувачем]] (EULA). Користувач може погодитись на цей договір у письмовій формі, інтерактивно (на екрані, натискуючи зображення кнопки чи позначки ) або навіть відкривши вікно, що містить програмне забезпечення. Ліцензійні угоди зазвичай не є контрактними<ref>{{Cite web|url=http://www.ifla.org/publications/limitations-and-exceptions-to-copyright-and-neighbouring-rights-in-the-digital-environm|title=Limitations and Exceptions to Copyright and Neighbouring Rights in the Digital Environment: An International Library Perspective (2004)|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. Патенти на програмне забезпечення надають ексклюзивні права на алгоритми, функції програмного забезпечення або іншу патентовану тематику, залежно від юрисдикції<ref>{{Cite web|title=Why Protect Software Through Patents (BitLaw)|url=https://www.bitlaw.com/software-patent/why-patent.html|website=www.bitlaw.com|accessdate=2020-05-03}}</ref>. Постачальники іноді надають патентні права користувачеві в ліцензійній угоді<ref>{{Cite web|title=Why Protect Software Through Patents (BitLaw)|url=https://www.bitlaw.com/software-patent/why-patent.html|website=www.bitlaw.com|accessdate=2020-05-03}}</ref>. Вихідний код для частини програмного забезпечення зазвичай охороняється як комерційна таємниця<ref>{{Cite news|title=Patent, copyright and trade secret protection for software|url=https://ieeexplore.ieee.org/document/310923/|work=IEEE Potentials|date=1994-08|accessdate=2020-05-03|issn=1558-1772|doi=10.1109/45.310923|pages=20–24|volume=13|issue=3|first=S.|last=Donovan}}</ref>. Інколи програмне забезпечення стає доступним із меншими обмеженнями щодо ліцензування та доступу до вихідного коду; таке програмне забезпечення відоме як " вільне" або "відкрите джерело "<ref>{{Cite web|url=http://www.gnu.org/licenses/why-assign.html|title=http://www.gnu.org/licenses/why-assign.html|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

Оскільки ліцензійні угоди не скасовують чинне законодавство про авторське право чи договірне право, положення, що суперечать чинному законодавству, не підлягають виконанню<ref>{{Cite web|title=Bloomberg - Are you a robot?|url=https://www.bloomberg.com/tosv2.html?vid=&uuid=8994e850-8d57-11ea-a111-ad050ab9aef4&url=L25ld3MvMjAxMi0wNy0wMy9vcmFjbGUtY2FuLXQtc3RvcC1zb2Z0d2FyZS1saWNlbnNlLXJlc2FsZXMtZXUtY291cnQtc2F5cy0xLS5odG1s|website=www.bloomberg.com|accessdate=2020-05-03}}</ref>. Деякі програми спеціально ліцензуються та не продаються, щоб уникнути обмежень авторських прав, таких як "доктрина першого продажу"<ref>{{Cite web|url=http://www.microsoft.com/about/legal/useterms/|title=Microsoft Corporation (2005-04-01). "End-User License Agreement for Microsoft Software: Microsoft Windows XP Professional Edition Service Pack 2"|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

Зазвичай продавці розповсюджують програмне забезпечення в упакованому вигляді, як машинні коди, зрозумілі [[Центральний процесор|центральному процесору]] комп'ютера. Зазвичай вони не поширюють серед хагалузагалу вихідний код або доступну для розуміння людиною версію програмного забезпечення, часто написану [[Мова програмування високого рівня|мовою програмування вищого рівня]]<ref>{{Cite news|title=Copyleft: Licensing Collaborative Works in the Digital Age|url=http://www.jstor.org/stable/1229351|work=Stanford Law Review|date=1997|accessdate=2020-05-03|issn=0038-9765|doi=10.2307/1229351|pages=1487–1521|volume=49|issue=6|first=Ira V.|last=Heffan}}</ref>, таку схему часто називають '''''закритим джерелом'''''<ref>{{Cite web|title=Free-Libre / Open Source Software (FLOSS) is Commercial Software|url=https://dwheeler.com/essays/commercial-floss.html|website=dwheeler.com|accessdate=2020-05-03}}</ref>.

Хоча більшість власницьких програмних засобів поширюється без вихідного коду, деякі постачальники надають вихідний код або іншим чином роблять його доступним для клієнтів. Наприклад, користувачі, які придбали ліцензію на програмне забезпечення для [[Інтернет-форум|інтернет-форуму]] vBulletin, можуть змінювати джерело для власного сайту, але не можуть його поширювати. Це справедливо для багатьох [[Веб-застосунки|веб-застосунків,]] які повинні бути у формі вихідного коду при запуску [[Вебсервер|веб-сервера]]. Вихідний код охоплюється угодою про нерозголошення або ліцензією, яка дозволяє, наприклад, вивчати та змінювати, але не передавати їх третім особам. Текстовий клієнт електронної пошти Pine та певні реалізації Secure Shell поширюються за допомогою власних ліцензій, які роблять доступним вихідний код. Деякі ліцензії на власні програмні засоби дозволяють поширювати зміни у вихідному коді, але лише користувачам, які мають ліцензію на продукт, а деякі цих модифікацій згодом вибирає постачальник<ref>{{Cite web|title=SLAC Mods for Assembler H|url=https://www.gsf-soft.com/Documents/SLAC-MODS.html|website=www.gsf-soft.com|accessdate=2020-05-03}}</ref>.

Деякі уряди побоюються, що власницьке програмне забезпечення може включати дефекти чи шкідливі функції, які можуть загрожувати конфіденційній інформації. У 2003 році [[Microsoft]] створила урядову програму безпеки (GSP), щоб дозволити урядам переглядати вихідний код та документацію щодо безпеки Microsoft, учасником якої був уряд [[Китайська Народна Республіка|Китаю]]<ref>{{Cite web|title=Governments to see Windows code|url=https://www.cnet.com/news/governments-to-see-windows-code/|website=CNET|accessdate=2020-05-03|language=en|first=Stephen|last=Shankland}}</ref><ref>{{Cite web|title=China to view Windows code|url=https://www.cnet.com/news/china-to-view-windows-code/|website=CNET|accessdate=2020-05-03|language=en}}</ref>. Програма є частиною більш широкої ініціативи спільного використання Microsoft, яка забезпечує доступ до вихідних кодів для деяких продуктів. Ліцензія на довідкове джерело (Ms-RSL) та обмежена публічна ліцензія (Ms-LPL) - це власні ліцензії на програмне забезпечення, де доступний вихідний код .

Уряди також звинувачували в тому, що вони самі додавали таке програмне забезпечення до програмного забезпечення. Згідно з документами, оприлюдненими [[Едвард Сноуден|Едвардом Сноуденом]], [[Агентство національної безпеки|NSA]] використовувала приховані партнерські стосунки з програмними компаніями, щоб зробити комерційне програмне забезпечення для шифрування зручним для підслуховуванняшпигування<ref>{{Cite news|title=Revealed: how US and UK spy agencies defeat internet privacy and security|url=https://www.theguardian.com/world/2013/sep/05/nsa-gchq-encryption-codes-security|work=The Guardian|date=2013-09-06|accessdate=2020-05-03|issn=0261-3077|language=en-GB|first=James|last=Ball|first2=Julian|last2=Borger|first3=Glenn|last3=Greenwald}}</ref><ref>{{Cite news|title=NSA surveillance: how to stay secure {{!}} Bruce Schneier|url=https://www.theguardian.com/world/2013/sep/05/nsa-how-to-remain-secure-surveillance|work=The Guardian|date=2013-09-06|accessdate=2020-05-03|issn=0261-3077|language=en-GB|first=Bruce|last=Schneier}}</ref>.

Постачальники програмного забезпечення іноді використовують прихований код, щоб перешкодити користувачам, які переробляють інженерне програмне забезпечення. Це особливо часто зустрічається з певними мовами програмування - наприклад, байт-код для програм, написаних на Java, можна легко декомпілювати, а вихідний код для програм, написаних мовами сценаріїв, такими як [[PHP]] або [[JavaScript ]], доступний під час виконання<ref>{{Cite web|title=Software Engineer|url=https://www.techrepublic.com/blog/software-engineer/|website=TechRepublic|accessdate=2020-05-03|language=en}}</ref>.

Власники програмного забезпечення можуть заборонити користувачам ділитися програмним забезпеченням з іншими. ЩеСтосовно однапрограмного унікальназабезпечення ліцензіяз потрібнанаданим длявихідним іншоїкодом, сторонито дляпостачальник використаннятакож програмногоможе забезпеченнязаборонити клієнтам поширювати свої модифікації на вихідний код.