Спектр поглинання: відмінності між версіями

'''Спектр поглинання''' — залежність [[Коефіцієнт поглинання (оптика)|коефіцієнта поглинання]] від [[частота|частоти]]. Поряд іззі [[спектр випромінювання|спектрами випромінювання]], [[спектр люмінесценції|спектрами люмінесценції]] та іншими [[спектроскопія|спектроскопічними методами]], спектри поглинання широко використовуються в [[наука|науці]] й [[техніка|техніці]] для аналізу [[хімічний склад|хімічного складу]] та інших властивостей [[речовина|речовин]].

Для визначення спектруспектра поглинання зразка [[електромагнітна хвиля|електромагнітні]] або [[звук|акустичні хвилі]] широкого спектруспектра пропускають через зразок. На виході випромінювання розкладають у спектр, і визначають її інтенсивність залежно від частоти ([[довжина хвилі|довжини хвилі]]). Визначення спектруспектра поглинання часто вимагає складних розрахунків, оскільки випромінювання не тільки поглинається в зразку, а й відбивається від нього. Необхідно також знати спектр джерела, який можна виміряти незалежно.

Як і спектри випромінювання, оптичні спектри поглинання можуть бути суцільними, смугастими й лінійчастими. В спектрах поглинання [[газ]]ів виділяються окремі лінії, які називають [[фраунгоферові лінії|фраунгоферовими]]. За присутністю характерних фраунгоферових ліній у спектрі поглинання можна визначити хімічний склад газу і навіть передбачити існування невідомого [[хімічний елемент|хімічного елемента]], як це сталося із [[Гелій|Гелієм]]. Багатоатомні гази мають складні спектри, що розбиваються на смуги внаслідок перекливанняперекривання великого числа ліній, щільно розташованих у вузьких частотних діапазонах. Спектри поглинання [[рідина|рідин]] і [[тверде тіло|твердих тіл]] суцільні.