Відмінності між версіями «Молдавське князівство»

(уточнення)
[[Файл:Karte Fürstentum Moldau.png|thumb|left|290px|На тлі сучасних кордонів]]
[[Файл:Partitions of Moldavia.jpg|thumb|right|Молдова протягом століть.]]
У [[VIII століття|VIII]] — [[XI століття]]х землі князівства були заселені [[тиверці|слов'янами-тиверцями]], які поглинули залишки місцевого дако-скіфського населення, що не піддалося [[Романізація|романізації]], на відміну від території [[Дакія|Дакії]]. В ході навал [[угорці]]в, [[печеніги|печенігів]], [[половці]]в, [[Західний похід монголів# П'ятий етап (1240-1242)|монголо-татар]] регіон був зайнятий кочовими народами. З ХІІ й до половини XIV сторіччя ці землі входили до складу [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]] (до поселення [[Галиця (Сокирянський район)|Галиця]] в Північній [[Бессарабія|Бессарабії]], де був прикордонний пост князівства). У XIII—XIV століттях, після ослаблення [[тюрки|тюркських]] навал, землі майбутнього князівства заселило волоське населення, мігрувавши з сусідніх регіонів, зокрема з [[ТрансільваніяТрансильванія|ТрансільваніїТрансильванії]].
 
Спочатку територія держави обмежувалася незначним простором в долинах річок [[Молдова (річка)|Молдови]], [[Бистриця (притока Серету)|Бистриці]] і [[Серет (притока Дунаю)|Серету]] переважно з східнослов'янським населенням русинами: в межах території Молдавської держави станом на другу половину [[XIV століття]] перебувало 142 населених пункти з русинським населенням і лише 122 поселення, де переважали прибульці з [[Марамуреш]]у і [[Семигород]]у волохи. Таким чином у другій половині XIV століття східнослов'янське населення становило дві третини від загальної кількості жителів Молдавської землі<ref>''Однороженко О.'' [https://s3.amazonaws.com/academia.edu.documents/54051459/%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E._%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_.pdf?AWSAccessKeyId=AKIAIWOWYYGZ2Y53UL3A&Expires=1546517130&Signature=324VZjGt1R6PVbLINVvqdyIGvlw%3D&response-content-disposition=attachment%3B%20filename%3D54051459.pdf Українська (руська) еліта доби Середньо віччя і раннього модерну: структура та влада]. — К.: Темпора, 2011. — 417 с.; — ISBN 978-617-569-025-3 — С. 163{{ref-uk}}</ref>..
 
До кінця [[XIV століття]] територія Молдовського князівства розширилася, було приєднано безліч незаселених земель. До середини [[XV століття]] мережа розселення стабілізувалася. Більшість жителів розташовувалося в районах з найбільш сприятливими умовами для ведення лісового, тваринницького і землеробського господарства&nbsp;— в передгір'ях [[Карпати|Карпат]] і горбистих лісових і лісостепових районах межиріч. Згідно з грамотами кінця XV&nbsp;— початку [[XVI століття]] в князівстві налічувалося близько 1700 сільських поселень, з яких на лівому березі Прута було тільки близько 13&nbsp;%, в ​​основному в районі [[Кодри|Кодр]] і [[Хотинська височина|Хотинської височини]]. За розрахунками дослідників<ref>{{книга
}}</ref>, до кінця [[XV століття]] в Молдовському князівстві проживало близько 220 тисяч осіб. Сільське населення складалося, в основному, з селян-общинників, феодалів і духовенства. Міста були населені ремісниками, торговцями, духовенством, військовими та представниками господарською адміністрації.
 
Етнічний склад сільського населення князівства був неоднорідним. На рубежі [[XV століття|XV]] і [[XVI століття|XVI століть]] [[волохи]], за даними ономастики, переважали тільки серед міського населення<ref>{{книга |автор=Bârnea, Pavel |частина= |посилання частина= |заголовок=Oraşul medieval în Moldova (secolul XV - primul sfert al secolului XVI) |оригінал= |посилання= |вікітека= |відповідальний= |видання= |місто=Chişinău |видавництво=Tipografia Academiei de Ştiinţe |рік=1997 |том= |сторінки= |столбці= |сторінок=82 |серія=Culturi vechi în Moldova |isbn= 9975620140 |тираж= |ref=}}</ref><ref>{{книга |автор=Alexandru I. Gonţa |частина= |посилання частина= |заголовок=Relaţiile Romanilor cu Slavii de răsărit pînă la 1812 |оригінал= |посилання= |вікітека= |відповідальний= |видання= |місто=Chişinău |видавництво=Universitas |рік=1993 |том= |сторінки= |столбці= |сторінок=155 |серія= |isbn=5-362-01083-2 |тираж= |ref=}}</ref>.. Використовуючи дані сільській ойконимії, Л.Л.Польовий визначив долю [[русини|русинів]] в Молдавському князівстві в середині ХV століття в 39,5%, а частку романського населення - в 48,7%<ref>[http://cyberleninka.ru/article/n/yazykovoy-dualizm-v-moldavskom-knyazhestve-xiv-xvii-vv Языковой дуализм в Молдавском княжестве XIV—XVII вв. — тема научной статьи по истории и историческим наукам, читайте бесплатно текст научно исследовательской работы в электрон…<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>. Хоча [[русини]] (нащадки давньоруського населення Карпато-Дністровських земель) становили на момент заснування до 40% населення Молдавії, вони займали лише 20-25% членів Боярської Ради [[Стефан Великий|Стефана Великого]]<ref name=autogenerated2>''Камбур Дмитрий'' [http://journals.tsu.ru/uploads/import/1230/files/Rusyn1-2%2811-12%292008%20224-227.pdf Представительство русского населения Молдавии в Боярском совете при Петре Рареше (1527-1538, 1541-1546 гг.)]</ref>. При цьому слідів будь-якої дискримінації слов'янських населення в князівстві ніколи засвідчено не було. Більш того, [[етнонім]] [[молдавани]] укорінився в князівстві як [[політонім]], незалежний від етнічногo походження (романського або слов'янського). Часто зустрічалися [[татари|татарські]] села, які тут залишилися після завоювання межиріччя Прута і Дністра Молдовським князівством, а на узбережжі Чорного моря, у [[Бессарабія|Бессарабії]] проживали [[буджацькі татари]]<ref name="kant">{{книга
Етнічний склад сільського населення князівства був неоднорідним. Більшість складали [[волохи]], третину складали [[Русини|русини]]. Часто зустрічалися [[татари|татарські]] села, які тут залишилися після завоювання межиріччя Прута і Дністра Молдовським князівством, а на узбережжі Чорного моря, у [[Бессарабія|Бессарабії]] проживали [[буджацькі татари]]<ref name="kant">{{книга
|автор = Кантемір Д.
|заголовок = Опис Молдови
}}</ref>.
 
У Верхній Молдові ([[Цара-де-Сус]])&nbsp;— переважало слов'янське населення ([[українці|русини-українці]])&nbsp;— нащадки [[тиверці]]в та [[білі хорвати|білих хорватів]], яке становило понад 60&nbsp;% його жителів, хоча в цілому по князівству його частка становила близько 3040&nbsp;% в середині [[XV століття]]. Молдовани переважали в менш густонаселених Нямцькому, Хирлевському і Бакеуському повітах Верхньої Молдови ([[Цара-де-Сус]]). Число ([[українці|русинів-українців]]) постійно зростало за рахунок православних біженців з більш північних земель, які захопила [[Польща]] . Сюди ж, втім, прибували і романомовні волохи з [[Угорщина|Угорщини]].
 
Пізніше з'явилися поселення [[росіяни|росіян]]&nbsp;— [[липовани|липован]]. У ті роки в князівстві також проживали [[угорці]] (зокрема [[чанґо]]), [[болгари]], [[цигани]], в невеликій кількості [[євреї]], [[німці]], [[вірмени]] та інші етноси.