|
Смерть Моцарта не стає помітною подією для віденців. Його ховають у [[Братська могила|груповій могилі]].
== Критика та аналіз ==
== У ролях ==
{{УРолях|Саймон Келлоу||[[Емануель Шиканедер]]}}
{{УРоляхНиз}}
<!--== Недостовірні легенди і улюблениця Прага ==
Передчасна смерть відомого композитора Моцарта, що не прожив і 37 років, викликала і викликає здивування і здогадки, припущення про таємницю, ворожість, отруту. [[Легенда]] про [[заздрість]] і отруту від [[композитор]]а [[Антоніо Сальєрі]] — найбільш поширена і довготривала за терміном.
Недостовірна легенда підмінила справжню біографію композитора. І як усі багатовимірні версії-таємниці, стала приводом, поштовхом для створення мистецьких творів, що ілюструють не правдиву біографію митця, а саме недостовірну легенду. Ілюстраціями недостовірної легенди стали [[трагедія]] О. С. Пушкіна, [[драма (жанр)|драма]] Олени Ісаєвої з несподіваною назвою «Щасливий Моцарт», [[п'єса]] англійського драматурга Пітера Шеффера і [[кінострічка]] режисера зі США Мілоша Формана.
Реальними декораціями фільму стали провулки і куточки стародавньої Праги, рідного міста Мілоша Формана, що емігрував з Чехословаччини. Прага стала кіношним середовищем Відня кінця 18 століття, бо зберігає автентичний вигляд старої (і другої) столиці Австрійської імперії.
== Про ім'я ==
Амадей (латиною Amadeus) — в перекладі означає «Божа душа» чи навіть «Душа, дарована богом».
=== Небезпечний образ кіношного Сальєрі ===
[[Файл:Antonio Salieri painted by Joseph Willibrord Mähler.jpg|міні|праворуч|200пкс|Худ. Йозеф Малер. Портрет реального А. Сальєрі, що був популярнішим композитором за життя, ніж Моцарт в ті роки]]
== Цікаві факти ==
В пору ганебного панування поп-культури і зниження рівню освіти у всіх верств населення, художня кінострічка багатьма сприймається як правдива версія біографій і Моцарта, і Сальєрі.
* 4,5 секунди – середня довжина кожного кадру. Середня довжина кадру голівудських фільмів, що були зняті в 1929–1960 рр. становить від 10 до 7,5 секунд. Тому виходить, що в «Амадеї» більше ніж 800 кадрів за годину, а в інших фільмах того часу лише від 200 до 500 кадрів за годину.
Особливо погано це для історичного авторитету Антоніо Сальєрі, композитора серйозного і вартого уваги. До того ж, відсутність геніальності не привід для цькування і зневаги. Не він один був позбавлений вищого рівню обдарованості, як це було до Моцарта і довго буде після. Фільм був і залишився ілюстрацією для вигадок і недостовірних легенд, про що слід пам'ятати. Але сама версія дуже талановито створена, про що свідчать і її нагороди, і її успіх у глядачів.-->
* Моцарт та Сальєрі присутні разом лише в 54 кадрах із середнього числа 2100 кадрів всього фільму. Чотири кадри із цих 54 є моментами, коли Сальєрі везе непритомного Моцарта до його будинку, в інших 44 кадрах вони не комунікують чи стоять спинами до камери. Останні три кадри є моментами, коли Моцарт просить у Сальєрі допомогу, а також процес написання Реквієму.<ref>{{Cite book|title=Before the Wall Came Down: Soviet and East European Filmmakers Working in the West|last=Petrie|first=Graham|year=1990|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=978-0819178589}}</ref>
== Нагороди ==
| 