К-8 (підводний човен): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 54:
О 18:55 на [[Пульт|пульті управління]] ГЕУ спрацювала сигналізація підвищення [[Гамма-промені|гамма-активності]] за [[парогенератор]]ами (ПГ) і головним [[Теплообмінний апарат|конденсатором]] (ГК). Але вахтовий КГДУ (командир групи дистанційного управління — [[Оператор (професія)|оператор]], що керує ядерною енергетичною установкою) не вжив жодних заходів, сприйнявши показники сигналізації за хибні. В цей же момент відбувся зрив головного (ГЦНПК) та допоміжного (ВЦНПК) циркуляційних насосів першого контуру через нестійкий режим циркуляції, після чого спрацював [[Аварійний захист|аварійний захист (АЗ)]] реактора лівого борту. Споживачі були переключені на живлення від акумуляторної батареї, розпочате введення в дію ГЕУ правого борту, але незабаром був скинутий і АЗ реактора правого борту, оскільки було зірвано циркуляцію ЕПН через відсутність живильної води. Човен сплив у надводне положення, запущений дизель-генератор, ГЕУ обох бортів переведені в режим розхолоджування. ПЧ почав повертатися в базу.
 
Раптово, о 19:03 в турбінний відсік почалось надходження пари і стравлювання газу з балонів групи високого тиску (ГВД) реактора лівого борта. Тиск в першому контурі впав до нуля. Особовим складом зроблена спроба підживлення першого контураконтуру, але це не дало потрібного результату, оскільки, як згодом виявилось, в трубопроводі залишилась заглушка, яку залишили ще за часів монтажу системи. Було прийняте рішення змонтувати позаштатний трубопровід проливання [[Активна зона|активної зони]] через зрізаний трубопровід видалення повітря з привода компенсуючої решітки. Безперервним проливанням вдалося знизити температуру [[Теплоносій|теплоносія]] в активній зоні до 150 °C.
 
Причиною аварії виявилось порушення [[Герметичність|герметичності]] ПГ по першому контуру і велике протікання теплоносія (приблизно 6 т/год). Помилкові дії особового складу не дозволили своєчасно виявити мікронещільність ПГ, яка потім переросла в розрив. Під час різкого зниження тиску теплоносія в першому контурі АЗ реактора був задіяний лише через 12 хвилин після початку аварії, не була використана можливість закриття безсальникових гідрозатворів ПГ напором від підживлювального насоса.