Анте Старчевич: відмінності між версіями

Восени [[1845]] року Старчевич закінчує гімназію та вступає до римо-католицької семінарії в [[Сень (місто)|Сені]], продовжує студіювати теологію у [[Пешт (Будапешт)|Пешті]]. у [[1846]] отримує почесний докторат з філософії. Того ж року вирішує відійти від кар'єри священика і повністю присвятити себе боротьбі за вільну та незалежну Хорватію. Після невдалої спроби отримати місце викладача в [[Загребський університет|Загребському університеті]] працює в адвокатській конторі п. Шрама до [[1861]] року. Того ж таки року обраний депутатом до Хорватського [[Сабор]]у (парламенту), але вже [[1862]] року як противник тодішнього режиму втрачає місце в Саборі та протягом місяця відбуває тюремне ув'язнення. Та вже у [[1865]] році знову обирається депутатом Сабору, так само проходить на виборах у [[1871]] та [[1878]] роках.

 

 

Політичну доктрину Старчевича можна окреслити його девізом: «Бог і хорвати!». Також гостро виступав проти ідеї югославства, заперечуючи утопічні ідеї про те, що хорвати та серби це один і той самий народ.