Савмак: відмінності між версіями

У радянській науці домінувала думка про те, що ''Савмак'' був рабом та очолював повстання рабів на Боспорі<ref>{{ref-ru}}'' С.&nbsp;А.&nbsp;Жебелев.'' Последний Перисад и скифское восстание на Боспоре. ВДИ №&nbsp;3, 1938 г., стр. 43-71</ref>. Нині превалює думка, що ''Савмак'' був представником династів [[Тавроскіфія|Тавроскіфії]], яка мала дружні (союзні) стосунки з Боспором, чи представником скіфської верхівки, присутність якої на теренах [[Боспорське царство|Боспорського царства]] археологічно підтверджено принаймні з кінця V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.,<ref>{{ref-ru}} ''Яковенко Э. В.'' Скифы на Боспоре (Греко-скифские отношения в VII—III&nbsp;вв. до н. э.): Автореф.дис. … д-ра. ист. наук. М., 1985.</ref> а для II&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. й епіграфічно ([http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D182790%26bookid%3D235 CIRB 75 / КБН 75], [http://epigraphy.packhum.org/inscriptions//main?url=oi%3Fikey%3D339182%26bookid%3D235 SEG 37:674]), та сам заколот трактується як спроба ''«… збереження попереднього соціального стану учасників заколоту у межах нової держави ''(Понту)'', до складу якої їх було інкорпоровано.»''<ref>{{ref-ru}} ''Е.&nbsp;А.&nbsp;Молев.'' Боспор в период эллинизма. Издательство Нижегородского университета, Нижний Новгород, 1994. ст.-ст. 114—133.</ref>. Окремої уваги заслуговує факт широкої підтримки ''Савмака'' у Боспорі, його певні права на наслідування влади, й висилка його до Понту, можливо, як заручника.<ref>{{ref-ru}} Молев Е.&nbsp;А.&nbsp;Установление власти Митридата Евпатора на Боспоре. «Античный мир и археология». Вып. 2. Саратов, 1974.</ref>

 

 

Висловлено думку, що на Боспорі не було повстання, а скіфи, очолювані ''Савмаком'', захопили Боспор з території [[Тавроскіфія|Скіфії]].<ref>{{ref-ru}} Гаврилов А.&nbsp;К.&nbsp;Скифы Савмака&nbsp;— восстание или вторжение? (IPE I2&nbsp;352-Syll.3&nbsp;709). Этюды по античной истории и культуре Северного Причерноморья. СПб., 1992 г.</ref>