Відмінності між версіями «Союзницька війна (91—88 до н. е.)»

м
нема опису редагування
м
 
89 рік став менш вдалим для італіків, які зазнали декілька поразок від Сулли, хоча продовжували хоробро битися. На початку 89 р. прийняли ще один важливіший закон Плавція — Папірія (89 р. до н. е.), за яким усі жителі союзних громад, що подали в 2-місячний термін заяву, отримували римське громадянство. Ці закони внесли розлад в ряди італіків. Від союзників стали відходити багато міст, їх військові сили почали танути.
У другий рік війни (89 р. до н. е.) римлянам вдалося нанести італікам ряд поразок. Консул [[Страбон]] на початку 89 р. до н. е. розбив п’ятнадцятитисячний загін марсів та [[Піцен (Італія)|піценів]], що просувався до Етрурії з метою підняти повстання і там у бою [[Страбон]] знищив половину загону італіків, решта ж була вимушена відступати посеред зими через гірську місцевість, у наслідок чого значна їх частина загинула від холоду і нестачі провізії <ref>App. BC. 1.50; Oros. 5. 18.19</ref>. Після цього він провів низку битв, у яких розбив марсів, марруцинів і вестинів <ref>(«Γναῖος δὲ Πομπήιος ὑπηγάγετο Μάρσους καὶ Μαρρουκίνους καὶ Οὐηστίνους» – App. BC. 1.52; Liv. Per. 75)</ref>. Завершив же він свою кампанію взяттям в облогу Аускула. Оскільки це місто було добре укріпленим і мало вигідне для оборони розташування <ref>(Strabo. 5. 4.2)</ref>, очевидно, що облога була тривалою і у певний момент обложені здійснили спробу масштабного прориву, коли їм на допомогу підійшов Відацилій, один із керівників італіків, що походив із цього міста <ref>(App. BC. 6 Етнічна історія народів Європи 1.48)</ref>. Страбон розбив військо Відацилія у відкритому бою, після чого останній здійснив самогубство <ref>(App. BC. 1.47-48; Oros. 5. 18.18-21)</ref>. По смерті свого вождя місто опиралося недовго і, зрештою, [[Помпей Страбон]] ним оволодів <ref>(Liv. Per. 76; Vell. 2. 21.1; Flor. 2. 6.14)</ref>. За перемогу під Аускулом і взяття самого міста, Помпей Страбон 25 грудня 89 р. до н. е. справив тріумф <ref>(Fasti. Triumph. 107 Degrass)</ref>. У Етрурії був знищений загін марсів ву 15 тис. чоловікосіб. Одна з основних баз північного угрупування — місто Аскул було узяте римськими військами. Лягла столиця повстанської федерації місто Корфіній. Були приведені до покірності кампанські міста.
 
На початку 88 р. до н. е. вдалося розгромити останні фортеці супротивника, місто Нолу в Кампанії, місто Езернію та ін.
Важка Союзницька війна була закінчена. Римський сенат розумів крайню небезпеку таких воєн для самого існування Риму. Тому, щоб назавжди викоренити найбільш глибокі причини таких воєн, сенат надав усім італікам (за деякими виключеннями) права римського громадянства, але приписали їх лише до вісьмох (або до десятьох) новим трибам, а не до всіх 35, що не давало їм практично ніякого соціально-політичного впливу. Тобто переможці були вимушені задовільнитизадовольнити вимоги переможених.
 
== Наслідки ==