Саспенс: відмінності між версіями

'''Саспе́нс''' ({{lang-en|suspénse}} — невизначеність, неспокій, тривога очікування, призупинення; від {{lang-la|suspendere}} — підвішувати) у сенсі [[Альфред Гічкок|Альфреда Гічкока]] — жанру [[кінематограф|кінематографі]]у. Створенняодин авторомзі особливогометод, стануінструмент [[хвилювання]],драматургії [[Тривога|тривоги]],для руху [[напруження]]сюжету, якийстворюючи атмосферу постійнотривожної наростаєневизначеності, робитьнапруженого глядачаочікування, начеострах учасником подійневідомого, щопередчуття розгортаютьсячогось ужахливого. [[фільм]]ах.

Cаспенс використовується як важливий прийом драматургії не тільки у кіно, а у виставах, художніх творах, але особливо притаманний детективам, трилерам, [[Фільм жахів|фільмам жаху]]. Атмосфера саспенсу створюється поєднанням різних прийомів, зокрема особливостями знімання (незвичні кути, ефект «підглядання»), музикою та звуками (нервовий, розірваний ритм, незвичні інструменти, шуми), антуражем кадру (незвичність оточення, підкреслення тривожних деталей), а також грою акторів і режисурою<ref>Миславський В.&nbsp;Н.&nbsp;Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми.&nbsp;— Харків: Харківський музей міської садиби, 2007.&nbsp;— 328 с. </ref>. У значній частині творів саспенс-сцени передують [[скример]]у.