Євро: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 27628608 користувача 2A01:111F:E1A:A400:DBC:4897:BC74:68EA (обговорення) Мітка: Скасування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 242:
Ще однією перевагою є уніфікація платежів і переказів всередині Єврозони. У 1999 році ЄЦБ створив [[TARGET]], [[кліринг]]ову систему для великих платіжних [[Транзакція|транзакцій]] у євро. Всі грошові перекази між країнами Єврозони коштують стільки ж, скільки і перекази в межах однієї країни. Це правило діє і для роздрібних платежів, хоча при цьому можуть використовуватися різні методи платежу. Розрахунки за допомогою [[Банківська платіжна картка|пластикових карток]] і зняття готівки в [[банкомат]]ах також коштують стільки ж, скільки і в країні-емітенту картки. Розрахунки з допомогою паперових платіжних доручень, таких, як [[чек]]и, не стандартизовані ЄЦБ, і обробляються кожною країною самостійно. У 2007 році була введена нова версія системи — ТАРГЕТ2.<ref>[http://www.ecb.europa.eu/paym/t2/html/index.en.html Target2] ''www.ecb.europa.eu''</ref>
В першій половині 2010-х років, набула поширення думка що ввдення євро було не однаково корисним для усіх членів єврозони. Найчастіше висловлюється позиція що євро є більш вигідне північноєвропейським країнам, як наприклад Німеччині, яка до цього користувалася «твердою» за валютним курсом [[Німецька марка|маркою]], і менш вигідне чи навіть шкідливе середземноморським країнам, для прикладу Італії або Греції які до євро використовували «м'які» [[Італійська ліра|ліру]] та [[Грецька драхма|драхму]] що надавало їм перевагу в експорті товарів. Відмінності в економічних моделях членів єврозони називають однією з причин [[Європейська боргова криза|Європейської боргової кризи]], що розпочалася у 2009 і сильніше відбилася саме на південноєвропейських країнах. Деякі вважають що не варто однозначно ділити країни на переможців та переможених від єдиної європейської валюти оскільки наприклад для тієї ж Німеччини «надто м'яке» євро теж несе негативні наслідки у вигляді зменшення заощаджень населення, пенсій і підриву стабільності банківської системи. У відповідь на ці виклики в ЄС був створений Європейський стабілізаційний механізм ({{lang-en|European Stability Mechanism}}) — фонд розміром 500 млрд євро для стримування коливань на
== Монети ==
Рядок 515:
== Євро як світова резервна валюта ==
{{see also|Резервна валюта}}
Євро займає друге місце у світі за [[Валюта#Найпоширеніші валюти|обсягами торгівлі]] і часткою в світових національних [[Валютні резерви|золотовалютних запасів]] після [[Долар США|долара США]].<ref>[http://www.investopedia.com/articles/forex/08/top-8-currencies-to-know.asp Top 8 Most Tradable Currencies] ''investopedia.com'', November 14, 2015</ref> На нього припадає близько п'ятої частини валютних резервів. Це пояснюється величиною економіки [[Єврозона|Єврозони]] яка на сьогодні є [[Список країн за ВВП (номінал)|другою у світі]]. Після введення євро в 1999 році ця валюта успадкувала частку в розрахунках і резервах від [[Німецька марка|німецької марки]], [[Французький франк|французького франка]] та інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і накопичень.<ref>{{citation|title=Review of the International Role of the Euro|date=December 2005|url=http://www.ecb.int/pub/pdf/other/euro-international-role200512en.pdf|location=Frankfurt am Main|publisher=[[European Central Bank]]|format=[[Portable Document Format|PDF]]|issn=1725-2210}}{{issn|1725-6593}} (online).</ref><ref>For 1995–99, 2006–12: {{cite web|url=http://www.imf.org/external/np/sta/cofer/eng/cofer.pdf|title=Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves (COFER)|date=January 3, 2013|publisher=[[International Monetary Fund]]|location=Washington, DC|format=[[Portable Document Format|PDF]]}}</ref><ref>For 1999–2005: {{citation|title=The Accumulation of Foreign Reserves|date=February 2006|url=http://www.ecb.int/pub/pdf/scpops/ecbocp43.pdf|author=International Relations Committee Task Force on Accumulation of Foreign Reserves|series=Occasional Paper Series, Nr. 43|location=Frankfurt am Main|publisher=[[European Central Bank]]|format=[[Portable Document Format|PDF]]|issn=1607-1484}}{{issn|1725-6534}} (online).</ref> Відтоді частка євро постійно збільшувалася, оскільки центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви. Ця тенденція однак ослабла
Євро розглядається як основна противага та конкурент світовому лідерству американського долара. Для цього існують такі важливі чинники як розмір економіки (за розміром номінального ВВП, [[Єврозона]] та [[Європейський Союз]] загалом володіють однією з трьох [[Список країн за ВВП (номінал)|найбільших економік у світі]], разом з [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Китайська Народна Республіка|КНР]]), важливість економіки у [[Міжнародна торгівля|міжнародній торгівлі]] (Єврозона та ЄС є одними з найбільших [[Список країн за обсягами експорту|експортерів]] та [[Список країн за обсягами імпорту|імпортерів]] товарів і послуг у світі), розмір, розвиненість та відкритість [[Фінансовий ринок|фінансових ринків]] і [[конвертованість]] валюти. Недоліком євро часто називали менш уніфіковану економічну політику в межах валютного союзу у порівняні з, наприклад, США. Це проявилося під час Європейської боргової кризи коли більше постраждали, переважно, південноєвропейські країни - через відмінну політику щодо [[Державний борг|державного боргу]]. Для недопущення подібної кризи у майбутньому були прийняті деякі кроки, як наприклад створення «Європейського стабілізаційного механізму» — фонду розміром 500 млрд євро для стримування коливань на ринку [[Облігація|облігацій]].<ref name="dweuro20"/>
{{Резервні валюти}}
|