Ланкастрія (лайнер): відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Історія: Незначна. |
м →Потоплення: незначні |
||
Рядок 83:
== Потоплення ==
Військове транспортне судно «Ланкастрія» було потоплене біля французького порту [[Сен-Назер (Атлантична Луара)|Сен-Назер]], беручи участь в [[Операція «Аріель»|операції «Аріель»]] при евакуації британських громадян і військ
Після малого ремонту, він залишив [[Ліверпуль]] [[14 червня]] під командуванням капітана Рудольфа Шарпа (Sharp) (народився [[27 жовтня]] [[1885]] року) і прибув до гирло річки [[Луара|Луари]] [[16 червня]].
Станом на [[17 червня]] [[1940]] року, в 13:50 , під час повітряного нальоту, поблизу [[SS Oronsay (1925)|Oronsay]] і 20.000 — тонного лайнера [[Orient Line|Orient]], впала німецька бомба<ref name="Sebag"/>, новий наліт почався до 16 години. Вважається що «Ланкастрію» бомбили в 15:48 з німецького літака [[Junkers Ju 88|Junkers 88]] і що він отримав три прямих
Більшість сімей загиблих знали тільки, що вони загинули в лавах [[Британський експедиційний корпус (Друга світова війна)|британських експедиційних силах]] (БЕС). Число загиблих становить приблизно третину усіх втрат БЕС у Франції<ref name=beeb/>
Лайнер затонув в точці близько 5 км на південь від [[Chémoulin]] і близько 9 км від [[Сен-Назер (Атлантична Луара)|Сен-Назер]]. Офіційно жертвами потоплення лайнера «Ланкастрія» є 1738 смертей<ref>{{cite web|url=http://www.lancastria.org.uk/Victim_List/victim_list.html|title=Victim list|publisher=Lancastria.org.uk|date=1940-06-17|accessdate=2010-08-03|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20111002154627/http://www.lancastria.org.uk/Victim_List/victim_list.html|archivedate=2011-10-02}}</ref> Британський уряд засекретив інформацію про потоплення «Ланкастрії», вважається, що через величезні втрати людей аби не пригнічувати громадян звісткою про цю трагедію. Але таємниця частково була розкрита, в Сполучених Штатах газетою [[New York Times]], а і у Великій Британії [[The Scotsman]] [[26 липня]] [[1940]] року, більш ніж через п'ять тижнів після інциденту Інші британські газети потім повідомляли про цю історію, в тому числі Daily Herald (від [[26 липня]]), в якій подавалася ця подія на першій сторінці. В [[Sunday Express]] від [[4 серпня]] було подано фотографію перекинутого лайнера, його перевернутого корпусу, під заголовком «Останні миті найбільшої морської трагедії усіх часів». Але повна історія потоплення «Ланкастрії» так і не була опублікована,<ref name=beeb/> бо британський уряд видав розпорядження зобов'язати усіх, що залишилися в живих й екіпажі кораблів, які пішли на допомогу не обговорювати катастрофу під страхом на передачі до [[трибунал]]у.
Також британський уряд відмовилося проголосити місце потоплення військовою могилою й відповідно охоронною зоною хоча законодавство дозволяло це зробити. На початку ХХІ століття французький уряд створив зону відчуження навколо місця аварії.
|