Велика чиказька пожежа: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 4:
== Історичні дані ==
 
[[1871]] рік відзачавсявідзначався у [[Чикаго]] надзвичайно сухою погодою, а численічисленні дерев'яні споруди міста робили його уразливим до стихійних лих, таких як пожежі. Велика чиказька пожежа спалахнула в ніч на [[8 жовтня]] у південно-західній частині міста, поблизу помешкання емігрантів з [[Ірландія|Ірландії]] Патріка і Кетрін О'Лірі. За однією з версій, пожежа почалася від вогню, коли [[корова]] О'Лірі перекинула запалену [[Гасова лампа|гасову лампу]]. О'Лірі заперечували цю версію, а справжню причину пожежі встановити не вдалося. Після спалаху вогню навколо маєтку О'Лірі пожежа швидко вийшла з -під контролю і перекинулася на дерев'ніяні будинки на півночі та сході і поширилася у бік центру міста.<ref name="чп">
{{Cite web
|url = http://www.history.com/topics/great-chicago-fire
Рядок 17:
</ref>
 
Після двох днів пожежі, тільки 10 жовтня вдалося приборкати полум'я, коли до міста доставили пожежогасне обладннанняобладнання і почався дощ, який допоміг [[Пожежник|пожежникам]]. У результаті пожежі близько 300 осіб загинули, інші 100 тисяч опинилися без даху над головою. Більш ніж 17 000 різних споруд були зруйновані, загальний збиток оцінювався у 200 мільйонів доларів.
 
Щоб припинити хвилю беззаконня та злочинності, яка охопила місто після пожежі, 11 жовтня був запроваджений [[військовий стан|воєнний стан]], який протривав декілька тижнів. Через місяць після пожежі у місті обрали нового мера Джозефа Меділла, котрий обіцяв запровадити нові заходи протипожежної безпеки та почати реконструкцію міста.
 
Попри значні руйнування, велика частина фізичної інфраструктури Чикаго, в тому числі [[транспорт]]них систем, залишилися непошкодженою. Відбудова міста почалися швидко й енергійно, що стимулювало його економічний розвиток і призвело до зростання чисельності населення. Завдяки новому, ефективному плануванню, ландшафт Чикаго змінився, з'явилися перші у світі [[хмарочоси]]. До пожежі населення Чикаго становило приблизно 324 тис. осіб, протягом наступних дев'яти років воно зросло до півмільйона. Лише через двадцять років, Чикаго стало великим економічним і транспортним центром з населенням понад 1 мільйон осіб.