[[ImageФайл:Dining philosophers.png|thumb|200px|Задача «обідаючих філософів» є прикладом класичної задачі багатозадачності та доступу до спільних ресурсів.]]
В [[інформатика|інформатиці]], '''Паралелізмом''' ({{lang-en|Concurrency}}), або [[багатозадачність|багатозадачністю]] називається властивість систем, коли декілька [[процес (інформатика)|процесів обчислення]] відбуваються водночас, і, можливо, [[взаємодія між процесами|взаємодіють один з одним.]]<ref name="roscoe">{{cite book|first=A. W.|last=Roscoe|authorlink=Bill Roscoe|title=The Theory and Practice of Concurrency|publisher=[[Prentice Hall]]|id = ISBN 0-13-674409-5|year=1997}}</ref> Вивчення багатозадачних систем включає широке коло різноманітних систем, починаючи з щільно зв'язаних, в основному синхронних [[Паралельні обчислення|паралельних]] систем, до слабо зв'язаних, сильно асинхронних [[Розподілені системи|розподілених систем]].<ref name="cleaveland1996">{{cite journal|last=Cleaveland|first=Rance|coauthors=Scott Smolka|title=Strategic Directions in Concurrency Research|journal=ACM Computing Surveys|volume=28|issue=4|date=December, 1996|url=http://doi.acm.org/10.1145/242223.242252}}</ref> Багатозадачні системи можуть виконуватись водночас, як у випадку роботи на різних процесорах, або кроки їхнього виконання можуть чергуватись для створення ефекту одночасності, як це робиться в багатозадачних системах. Оскільки процеси в конкурентних системах можуть взаємодіяти один з одним під час роботи, кількість можливих шляхів виконання програми в системі є дуже великою, а отримана поведінка може бути дуже складною. Складнощі, пов'язані з дослідженням багатозадачності були спрощені як шляхом створення мов та концепцій роботи багатозадачних систем досить простою для розуміння, та шляхом розробки теорій для міркувань про взаємодіючі процеси що взаємодіють.<ref name="roscoe"/>
