Прокляття дев'ятої симфонії: відмінності між версіями

Вважається, що вперше про Прокляття дев'ятої симфонії заявив [[Арнольд Шенберг]], приписавши винахід цього забобону [[Густав Малер|Густаву Малеру]]. Згідно Шенбергу, Малер подумав про два прецеденти: самого Бетховена, який помер під час роботи над Десятою симфонією, та [[Антон Брукнер|Антона Брукнера]], який в кінці життя працював над Дев'ятою симфонією (фінал якої так і залишився недописаним), однак по суті ця симфонія була десятою, бо від однієї зі своїх симфоній Брукнер відмовився, поставивши на ній замість номера знак ∅ (тепер ця симфонія відома як "Нульова симфонія Брукнера"). Брукнер у своїй творчості безпосередньо орієнтувався на Бетховена і, приступаючи до своєї Дев'ятої симфонії, навмисно взяв для неї ту ж тональність, у якій написана Дев'ята симфонія Бетховена. Малер, за твердженням Шенберга, побачив у всьому цьому містичну закономірність і спробував обійти її, давши підзаголовок «симфонія» свомусвоєму твору «Пісня про землю», який являє собою шестичастинний вокальний цикл для двох голосів з оркестром. Після цього він завершив свою Дев'яту симфонію і помер під час роботи над Десятою. ''«Ті, хто написав свою Дев'яту симфонію, підходять дуже близько до потойбічного»'', - зауважив з цього приводу Шенберг в промові на честь Малера 12 жовтня 1912<ref>[http://www.mahlerfest.org/mfXVIII/notes_musings.htm Gerald S. Fox. Musings on Mahler's Ninth Symphony] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006102149/http://www.mahlerfest.org/mfXVIII/notes_musings.htm |date=6 жовтень 2014 }}//Site of Colorado MahlerFest.{{ref-en}}</ref>.