Відмінності між версіями «Історія»

3415 байтів додано ,  3 місяці тому
м
 
Серед інших істориків, які вплинули на становлення методології історичних досліджень, можна згадати Ранке, Тревельяна, Броделя, Блока, Февра, Фогеля. Проти застосування наукової методології в історії виступали такі автори, як Х.Тревор-Ропер. Вони заявляли, що для розуміння історії потрібна уява, тому слід вважати історію не наукою, а мистецтвом. Не менш суперечний автор Ернст Нольте, слідуючи класичної німецької філософської традиції, розглядав історію як рух ідей. Марксистська історіографія, представлена на заході, зокрема, роботами Хобсбаума і Дойчера, ставить метою підтвердження філософських ідей Карла Маркса. Їх опоненти, що представляють антикомуністичну історіографію, такі як Пайпс і Конквест, пропонують інтерпретацію історії протилежну марксистської. Існує також велика історіографія з точки зору фемінізму. Ряд постмодерністських філософів [[презентизм]]у взагалі заперечує можливість неупередженої інтерпретації історії та існування в ній наукової методології. Останнім часом все більшої сили починає набирати кліодінаміка — математичне моделювання історичних процесів.
 
Соціальний філософ, досілдник людської діяльності [[Людвіг фон Мізес]] (1881-1973) у своїй головні праці "[[Людська діяльність: Трактат з економічної теорії]]" вводить поняття "ідеального типу" для
 
{{Вікіцитати|Людська діяльність: Трактат з економічної теорії}}
 
історичних досліджень: "Критерієм, з точки зору якого історія впорядковує і сортує нескінченну різноманітність подій, є їх значення. Єдиний принцип, який вона застосовує для систематизації своїх об'єктів людей, ідей, інститутів, соціальних спільнот і артефактів, - рівнозначність. Відповідно до ступеня рівнозначності вона групує елементи в ідеальні типи. ... Ідеальні типи це специфічні поняття, що застосовуються в історичному дослідженні і в поданні його результатів. Це концепції розуміння. Як такі вони докорінно відрізняються від праксиологических категорій і понять й від понять природничих наук. Ідеальний тип не є родовим поняттям, оскільки його опис не вказує на ознаку, присутність якого ясно і недвозначно визначає приналежність до даного класу. Ідеальний тип не можна визначити; він повинен задаватися перерахуванням тих ознак, наявність яких, власне кажучи, визначає, чи зустрівся нам в даному конкретному випадку зразок, що належить до оскільки він розглядався ідеального типу. Особливістю ідеального типу є те, що не всі його ознаки повинні бути в наявності в кожному конкретному прикладі. Питання у тому, чи перешкоджає відсутність деяких характеристик включенню конкретного зразка в даний ідеальний тип, залежить від розуміння оцінки значущості. Сам ідеальний тип є результат розуміння мотивів, ідей, цілей діючих індивідів і вживаних ними засобів"<ref>{{Cite book|title=Человеческая деятельность: трактат по экономической теории / II. Эпистемологичесик проблемы наук о людской деятельности. 9. Об идеальном типе|last=Мизес, фон|first=Людвиг|year=2019|publisher=Социум|location=Челябинск|pages=|language=рос.|isbn=978-5-91603-071-6}}</ref>.
 
== Осягнення закономірностей історичних процесів ==
2304

редагування