Відмінності між версіями «Великий кантоський землетрус»

м
нема опису редагування
(Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
м
|зсуви =
|повторні поштовхи = 936 [[афтершоки|афтершоків]] до вечора [[5 вересня]]
|жертви = 91 344 загиблих, 13 275 пропало без вістибезвісти, 52 074 поранених
}}
 
Великий кантоський землетрус стався [[1 вересня]] [[1923]] року на півночі Саґамської затоки, за [[Координати|координатами]] 35°2′ північної широти і 139°3′ східної довготи. Це був дуже сильний землетрус у 7,9 балів за [[Шкала Ріхтера|шкалою Ріхтера]]. Він супроводжувався [[вибух]]ами [[газ]]ових труб і [[коротке замикання|короткими замиканнями]] в [[електромережа|електромережі]]. Оскільки землетрус стався у [[обід]]ній час, то спричинив одночасні [[пожежа|пожежі]] у 134 точках, які остаточно вдалося погасити лише [[3 вересня]], о 2 годині дня. Через пожежі температура в Токіо протягом 1&nbsp;— 3 вересня сягнула 46&nbsp;°C. Мешканці міста відчували 936 [[афтершоки|афтершоків]] аж до 6 години вечора [[5 вересня]]. Прибережні райони постраждали від [[цунамі]]. В результаті землетрусу головні японські міста [[Токіо]] та [[Йокогама]] були зруйновані. Шкоди зазнали мешканці 7 [[префектури Японії|префектур]]: [[префектура Ібаракі|Ібаракі]], [[префектура Сайтама|Сайтами]], [[префектура Тіба|Тіби]], [[Токіо]], [[префектура Канаґава|Канаґави]], [[префектура Сідзуока|Сідзуоки]] й [[префектура Яманасі|Яманасі]]<ref name="І">Великий кантоський землетрус // ''[[Енциклопедія Ніппоніка]]'': в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.</ref>.
 
За підрахунками Токійської мерії [[1926]] року<ref>東京震災録 前輯 / 東京市編. — 東京, 1926.</ref> під час землетрусу постраждало близько 3,4 мільйонів осіб&nbsp;— 29% населення зазначених префектур. З них особливих втрат зазнали 93% мешканців Йокогами і 75% мешканців Токіо. Від руйнувань, пожеж і цунамі загинуло 91 344 особи, пропало без вістибезвісти 13 275 осіб, важких поранень зазнали 16 514 особи, легких поранень&nbsp;— 35 560 осіб. Згоріло 381 090 приватних будинків. 83 819 будівель були повністю зруйновані, а 91 232&nbsp;— напівзруйновані. Загальна кількість тогочасних втрат обраховувалася в 5,5 [[мільярд]]ів [[єна|єн]], при тому, що державний [[бюджет]] Японії на 1922 рік становив лише 1,47 мільярдів єн<ref name="І"/>.
 
{{Панорама|Desolation of Nihonbashi and Kanda after Kanto Earthquake.jpg|1100px|Зруйноване Токіо. Район Ніхонбасі і Канди.}}
 
== Заворушення ==
О 3-й годині [[1 вересня]], невдовзі після землетрусу, в Токіо та Йокогамі поширилися чутки, що пожежі влаштували [[соціалізм|соціалісти]] та [[корейці]]. Цю [[Дезінформування|дезінформацію]] поширювали деякі службовці [[поліція Японії|поліції]] та молодші офіцери [[Імперська армія Японії|армії]]. У відповідь японське населення стало утворювати стихійні «загони самооборони». За сприяння поліції ці загони розпочали гонитву за представниками лівих сил та іноземцями. Згідно з вересневими підрахунками Міністерства внутрішніх справ, в ході [[погром]]ів загинули 231 кореєць, 3 [[китайці|китайця]] та 59 [[японці]]в. Корейські громадські організації, які проводили підрахунки жертв до кінця жовтня, стверджували, що втрати корейців становили 2613 осіб. Китайське ж місія в Токіо заявила про пропажу без вістибезвісти 160 китайських громадян<ref name="І"/>.
 
З метою зупинити кровопролиття, [[7 вересня]] кабінет Ямамото видав постанову про забезпечення правопорядку. На території Токіо, Канаґави, Сайтами і Тіби встановлювався воєнний стан, що тривав до [[15 листопада]]. За цей час цивільна та армійська поліція зупинила [[етнічні чистки]], однак сприяла ліквідації осередків соціалістичних та [[анархізм|анархістських]] організацій. Ці акції не викликали осуду громадськості і сприяли зростанню престижу армії<ref name="І"/>.